головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2007   Число: #2(23)
пошук по сайту
Боянів метод творення у "Слові о полку Ігоревім"
Автор: Семенюченко Олексій
молодший науковий співробітник відділу культури НДІУ.

Боянів метод творення у "Слові о полку Ігоревім"

Українознавче дослідження, що характеризується цілісністю, повнотою, системністю, творчістю, потребує відповідних методів. Метод – засіб пізнання, засіб пошуку істини; результат узагальнення багатоманітності описів діяльності, що розглядаються як належні до певної єдності. Основою наукового пізнання є "проникнення в глибини речей і процесів" [1], отже, й наближення до сутнісного осягнення довкілля та себе в ньому.
Раніше нами було запропоновано назву "Боянів метод творення" [2], щоправда, на той момент його повне пояснення не ставилося за мету. У цьому дослідженні подається спроба обґрунтування методу, яким послуговувався Боян. Його опис наводиться у "Слові о полку Ігоревім" – вітчизняній пам’ятці ХІІ ст. Матеріалом дослідження слугуватиме текст і переклади "Слова о полку Ігоревім", а саме: ті частини, де згадується Боян, також праці дослідників з даної проблематики та деякі статті з етимологічних та тлумачних словників української мови.
Під час розгляду даного питання ми будемо спиратися на критерії цілісності, каузальності та неперервності.
Автор "Слова" у зверненні до Бояна неодноразово наголошує на його "віщості". Схоже на те, що він достатньо добре знає Бояна, його функціональне місце й рівень в ієрархії, а також його спосіб творення (Див. Табл. 1). Дана таблиця містить 6 складових – уривки, в яких згадується Боян:

Таблиця 1 (Див. PDF).

Детальніше розглянемо першу складову таблиці. Це є частина вступу (зачину). Багато дослідників [4–11], говорячи про його тему, вказують на вибір автором манери викладення твору.
Схематично це можна зобразити так (Див. Сх. 1. Вибір засобу творення автором "Слова"):

Схема 1 (Див. PDF).    

Так автор каже про те, що пісня почнеться відповідно до "билин цього часу". В тлумачному словнику української мови слово "билина" означується як народна епічна пісня про богатирів та їхні подвиги [12], згідно з етимологічними словниками української мови [13, 14] – "билина" (з давньоруської "героїчна розповідь") – похідна від давньоруського слова "бути" і пов’язується дослідниками зі словом «билити» (балакати). Отже, пісня починатиметься відповідно до того, що було в цьому часі, за формою цьогочасної епічної пісні.
Далі автор розгортає фразу про Боянове "замишлєніє". Він фіксує увагу і на його "віщості", і на способі творення (Див. продовження першої складової Табл. 1). Думки дослідників розходяться як щодо образу Бояна, так і стосовно його дій. Кожен з них виходить зі своїх методологічних засад, наукових принципів у прочитанні «Слова о полку Ігоревім». Ми пропонуємо зосередити увагу на цьому фрагменті твору. Зведемо думки дослідників у дві таблиці для подальшої зручності в схематизації та інтерпретації Боянового методу. Під час створення таблиць ми не акцентуємо увагу на тому, чи це думка науковця, чи поета, чи перекладача. Підставою для узагальнення є звернення до твору "Слово о полку Ігоревім", зокрема до образу Бояна, його тлумачення та інтерпретації. Для складання таблиць використані праці [5–11, 15–30].

Таблиця 2 (Див. PDF).

Аналізуючи дані з таблиці, бачимо великий розкид думок, почасти діаметрально протилежних. Зрозуміло, що дослідники виходили зі своїх засновків, вони мали певне підґрунтя для тих висновків, що наведені у таблиці.
Наші засновки будуватимуться на критеріях, вказаних на початку. Як ми зазначали у своїх попередніх роботах [31, 32], “замисел” Бояна варто осягати тільки з означенням “віщий”, адже автор твору далі неодноразово наголошує на цьому слові. Він надає йому надзвичайної ваги. Звернувшись до словників [12, 13], бачимо, що "віщий – 1) який віщує що-небудь; пророчий; 2) мудрий, проникливий, натхненний" є "похідним від основи дієслова відати, знати". Слово "відати", згідно зі словником староукраїнської мови ХІV–XV ст. [33], має декілька значень. Для нас становлять інтерес два перших – 1) знати, 2) бачити. Дослідники зазначають, що семантичний перехід від "бачити" до "знати" – природний, бо "вже в індоєвропейській прамові дієслово очевидно розпалося на два – одне із значенням "бачити", а друге із значенням "знати" [13]. Даний аспект може бути висвітлений в окремій статті про канали сприйняття інформації, обробку та її трансляцію назовні. Та, продовжуючи тему "віщості", зосе...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet