головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2004   Число: #2(11)
пошук по сайту
Українська культура та мистецькі осередки Петербурга XIX ст. (до 190 – річчя від дня народження Т.Г.Шевченка)
Автор: Горенко-Баранівська Лариса
кандидат мистецтвознавства, ст. наук. співр. відділу культорологічних досліджень ННДІУВІ

Українська культура та мистецькі осередки Петербурга XIX ст. (до 190 – річчя від дня народження Т.Г.Шевченка)

На широкому історико-культурному терені минулого XIX ст. Т.Г.Шевченко виділяється як людина всебічної культури, широких знань, талановитий художник і поет. Його багатогранна діяльність і творчість має наднаціональне, світове призначення, що полягає у створенні ним високохудожніх образів, які виражають загальнолюдські демократичні ідеї.
Вперше знайомство Т.Шевченка з Петербургом відбулося навесні 1831 року, куди переїхав його пан Енгельгардт. Наступного року пан віддав його в науку до “різних живописних справ цехового майстра” Ширяєва. Саме тут, у середовищі учнів-малярів Тарас набував мистецьких знань. А влітку “білими” петербурзькими ночами він став ходити в Літній сад перемальовувати статуї. В одну з таких ночей 1835 року його зустрів земляк – художник Іван Максимович Сошенко, який у цей час закінчував Академію мистецтв. Сошенко помітив у ширяєвського учня справжній художній талант і став йому допомагати. І.Сошенко познайомив його з Є.Гребінкою, який теж багато допоміг молодому землякові в самоосвіті, у побуті. Сошенко звернув увагу конференц-секретаря Академії мистецтв професора історії мистецтв В.Григоровича на талановитого юнака. Далі Т.Шевченка знайомлять з відомими на той час художниками О.Венеціановим та К.Брюлловим, з відомим російським поетом В.Жуковським. Як відомо, саме це мистецьке оточення і відіграло вирішальну роль у визволенні Шевченка з кріпацтва 25 квітня 1838 року.
Важливим періодом у житті Т.Шевченка було навчання в Петербурзькій Академії мистецтв у відомого російського художника К.Брюллова, де він опановував не тільки живопис, а й слухав лекції в університеті, студіював історію мистецтва, загальну історію, літературу, фізику, фізіологію, зоологію та інші науки. Глибокий інтерес виявив молодий Т.Шевченко до природознавства, що допомогло йому виробити матеріалістичні погляди на природу. Т.Шевченко був добре обізнаний із світовою художньою літературою і мистецтвом, любив творчість Рембранта ван Рейна, Гольбейна, Дюрера. Шевченко ще з юнацтва володів польською мовою, що збагачувало його спілкування. Володіння французькою мовою давало йому змогу читати твори Поль де Кока в оригіналі, а “Клариссу” С.Річардсона у французькому перекладі Ж.Жанена.
Серед мистецького оточення Т.Шевченка в цей період особливо виділяються художник О.Венеціанов та відомий російський поет В.Жуковський, земляки Шевченка – Є.Гребінка та художник І.Сошенко. Саме в цей час відомими в Петербурзі були літературні вечори Євгена Гребінки. Український письменник Є.Гребінка після закінчення Ніжинської гімназії вищих наук (1831 р.), кілька років служив у 8-му малоросійському козачому полку. З 1834 року вийшов у відставку і переїхав до Петербурга. Перебуваючи в Петербурзі, він створив гурток, що об’єднував українську та російську мистецько-літературну інтелігенцію. Літературні вечори Є.Гребінки відвідували М.А.Маркевич, А.М.Мокрицкий, І.М.Сошенко, В.І.Даль, І.І.Панаєв, М.О.Момбеллі та ін. Гребінка був знайомий з О.С.Пушкіним, О.В.Кольцовим, І.С.Тургенєвим, підтримував взаємини з В.І.Григоровичем, К.П.Брюлловим, Ф.О.Коні, О.Г.Венеціановим, П.О.Корсаковим, болгарським просвітителем З.Княжевським та ін.
Крім того, Шевченко спілкувався з багатьма композиторами, артистами, поетами, художниками, вченими-істориками, філософами, яких знали мистецькі осередки не лише Києва, Москви, Санкт-Петербурга, а й уся Європа. Поет постійно перебував у гущі культурно-мистецького життя столиць (Києва та Петербурга), відвідуючи театри, концерти, гуртки мистецької інтелігенції. Серед письменників і діячів мистецтва, з якими зустрічався поет у літературних колах – І.Тургенєв, М.Костомаров, В.Григорович, К.Кавелін, О.Писемський, В.Бєлінський, Л.Жемчужников.
Дружба Т.Шевченка з артистами, співаками, композиторами безпосередньо впливала на світогляд поета, відточувала його природну музикальність, яка притаманну його поетичним, прозовим і малярським творам. З музичних інструментів особливо любив поет віолончель. У повісті “Музикант” він писав: “Я вам, кажется, не писал ещё о виолончели? Чудный! Дивный инструмент… Только одна душа человека может так плакать и радоваться, как поёт и плачет этот дивный инструмент”.
Серед артистів-виконавців Т.Шевченко знав і любив слухати твори ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet