головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українська мова в сучасному інформаційному просторі
Автор: Яременко Світлана
кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу мови НДІУ

Українська мова в сучасному інформаційному просторі

Колонізація як одна з форм завоювання переносить мову в інше середовище, а це спричиняє зміни в самій мові
Фердінан де Сосюр
"Курс загальної лінґвістики" [1].

У наш час нагальне постала проблема українознавчого підходу до вирішення освітянських завдань, визначення ролі української мови в осмисленні націєтворчих та загальнодержавних процесів. Соціолінгвістичний підхід до проблем українознавства започаткував професор, академік УАН П.П.Кононенко. В українській лінгвістиці вже давно постала проблема врахування "людського фактора" або "людської перспективи" у процесах мовного функціонування [2, 12]. Дослідницький напрям, скерований в руслі Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі", реалізує концепцію розуміння процесів свідомого впливу на мовну діяльність, вироблення методів аналізу лінгвістичних явищ, які охоплюють не лише питання мовних норм, а й, першочергово, питання мовоукраїнознавчого підходу до освітньо-виховних процесів в Україні.
Зазначена проблематика в українській соціолінгвістиці, на наш погляд, розроблена недостатньо. Велику увагу питанням теоретичного регулювання мовної діяльності суспільства, зокрема логіко-лінгвістичному та культурно-семіотичному аспектам, приділила Г.М.Яворська. Описові мовної ситуації – В.М.Брицин, Н.П.Шумарова. Питаннями нормативної практики займаються С.Я.Єрмоленко та О.Д.Пономарів. Соціолінгвістичний підхід до вивчення мовної ситуації у діаспорі спостережений у працях Б.М.Ажнюка.
Мовне питання в нашій країні є досить дражливим. Це пояснюється особливостями історичного розвитку держави. Протягом тривалого часу здійснювалося штучне звуження сфер застосування української мови, що призвело до зменшення кількості тих, хто вважав українську мову рідною.
Світовий досвід доводить вирішальну роль мовно-культурного чинника у формуванні національностей. У модерній історії національних держав, як вважають соціолінгвісти, поширення однієї мови є найдієвішим чинником консолідації населення в межах однієї країни. Швейцарський політолог Урс Альтерматт вважає, що для багатьох європейців сьогодні набагато важливішими від релігії є мова і культура, які в європейських національних державах становлять ключові сфери й принципові розпізнавальні ознаки [3, 125]. Ще у XIX столітті в Європі створення національної держави стало важливою політичною програмою для багатьох країн. Президенції цих країн виокремили мову державотворчої нації як монопольну, зорієнтувавшись на мовну ідентичність як у політиці, так і в економіці й культурі [3, 165]. Тому в сучасному європейському просторі, хоча державно-політичні кордони не скрізь збігаються з культурно-мовними, практика більшості національних держав орієнтована на те, щоб створити гомогенну мовну культуру на спільній державній території.
Вирішальну роль мови утворенні національних держав підтверджує також абсолютна перевага у Європі країн, об'єднаних однією загальнонаціональною мовою (з-поміж 47 європейських країн своя національна мова є державною або офіційною в 41 країні, тобто у 85% загальної кількості) [4, 48]. Отже, функціональне утвердження в незалежній Україні мови корінного етносу в якості державної, різноаспектне вивчення її джерельної бази та функціонального статусу в різні історичні періоди цілком відповідає європейській вертикалі національно-мовного розвитку і є найефективнішим засобом консолідації населення і гармонізації міжетнічних стосунків у країні.
Загальнолінгвістичний підхід до осмислення мовоукраїнознавчих проблем потребує не лише теоретичного осмислення, а й вирішення практичних завдань. З цією метою проводиться анкетування різних соціальних верств населення. З урахуванням теоретичних рекомендацій С.Я.Єрмоленко та П.П.Кононенка, автором статті були розроблені анкети різних типів: "Анкета для батьків", "Анкета для студентів", "Анкета для викладачів", "Анкета для учнів професійно-технічних навчальних закладів", "Анкета для працівників культури та ЗМІ", "Анкета для українців діаспори". Результати моніторингу сформують оцінку науковців стосовно сучасного функціонального стану україномовної ситуації серед учнів ПТУ та студентів різних вікових категорій, викладачів вищих та середніх навчальних закладів, працівників держапарату, батьків, студентів-іноземців, українців д...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet