головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Академік П.М.Василенко - засновник наукової школи землеробської механіки в Україні.
Автор: Деркач Олексій
асистент кафедри сільськогосподарських машин Національного аграрного університету імені академіка П.М. Василенка

Академік П.М.Василенко - засновник наукової школи землеробської механіки в Україні

Петро Мефодійович Василенко – видатний вчений у галузі землеробської механіки, академік Української академії аграрних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Російської академії сільськогосподарських наук, доктор технічних наук, професор, прізвище якого занесено до Української радянської енциклопедії [10].
Творчість його розкривається у публікаціях Войтюка Д.Г. [1, 2], Погорілого Л.В. [З, 4], Булгакова В.М. [5], М.В. Герасимова [6], Юрчишина В.В. і Гапоненка В.С. [7], Бузенкова Г.М., Карпенка О.М. і Кучера П.А. [8], Листопада Г.Є. [9] та ін., де окреслено основні наукові здобутки непересічної особистості XX ст.. Але наукову школу землеробської механіки академіка П.М.Василенка в Україні висвітлено в них недостатньо.
Наукові здобутки П.Василенка знайшли визнання не тільки в нашій країні, айв усьому світі. На теренах колишнього Радянського Союзу йому одному з перших видатних учених в галузі землеробської механіки була присуджена Золота медаль імені В.П.Горячкіна. Біографія П.Василенка увійшла до сьомого видання Міжнародного довідника видатних людей минулого тисячоліття, виданого Американським Біографічним Інститутом (АВІ). Серед багатьох тисяч претендентів, видатний вчений був обраний кандидатом на одержання Медалі Пошани 2-го тисячоліття [11].
Монографія П.М.Василенка та І.І.Василенка "Автоматизация процессов сельскохозяйственного производства" увійшла до Міжнародного фонду 00Н. За її допомогою Міжнародна економічна комісія 00Н оцінювала стан автоматизації процесів сільськогосподарського виробництва в різних країнах світу. Американські вчені при розробці місяцехода користувалися працею П.Василенка "К теории кочення колеса со следом". Наукові праці П.Василенка видані у Франції, Чехословаччині, Болгарії, Румунії, Китаї, цитуються у США [11].
Слід відзначити велику кількість робіт, в яких даються загальні характеристики наукових шкіл. Серед них звертають на себе увагу роботи П.К. Анохіна [12], О.О.Баєва [13], О.О.Богомольця [14], П.Л.Капиці [15], К.А.Ланге [16], М.І.Родного [17], Ю.О.Храмова [18]. На жаль, ці автори не розкрили повністю особливості наукових шкіл, різних напрямків науки, зосередившись в основному, на фізиці та математиці. У даній статті передбачається:
- показати особливості наукової школи землеробської механіки України;
- розкрити діяльність академіка П.Василенка як лідера цієї наукової школи;
- показати здобутки його та його наукової школи.
З давніх часів у літературних джерелах зберігається інформація про видатних людей, що самовіддано служили науці. Незрівнянно менше вивчене різноманіття соціальних і творчих зв'язків між ученими. Найважливішими серед форм цих зв'язків є наукові школи, які виконують подвійну функцію: освітню і дослідницьку. Без них зникла б могутня історична традиція передачі від одного покоління до іншого мистецтва дослідження, норм і цінностей наукового співтовариства [19, 4].
Складність проблеми "наукова школа" зумовили розмаїття підходів до неї, велика кількість трактувань самого поняття [19]. Наведемо деякі з них.
- Наукова школа – неформальна творча співдружність у межах будь-якого наукового напрямку  висококваліфікованих  дослідників, об'єднаних спільністю підходів до вирішення проблеми, стилю роботи, спільного наукового мислення, ідей і методів їх реалізації [20, 41].
- Наукова школа – як неформальний науковий колектив, який формується при великому вченому на базі науково-дослідної установи з метою колективної розробки певної наукової ідеї (проблеми, напрямку) або цілий ряд формально відособлених наукових колективів [16, 207].
- Наукова школа – колектив на чолі з науковим керівником, що є автором певної програми дослідження. Кожній науковій школі притаманний певний стиль роботи, що залишається не змінним при зміні проблематики [17, 84].
О.О. Баєв відзначає, що коли виникає питання про школи в сучасній науці, то в пошуках відповіді природно було б звернутися до реальної ситуації. І тоді приходимо до висновку, що важко знайти структуру, яка б володіла ознаками наукової школи, тобто єдністю проблематики, методів дослідження і тлумачення наукових результатів, а до того ж була би пов'язана із певною особистістю і географічною точко...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet