головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
NYELV ЕS ОКТАSАS*, або чи заговорять українською учні-угорці?
Автор: Пономаренко Ангеліна
кандидат філологічних наук, завідувач відділу української філології ННДІУВІ

NYELV ЕS ОКТАSАS*, або чи заговорять українською учні-угорці?

Освіта – основа розвитку особистості і держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, наукової та культурної життєдіяльності суспільства. Саме тому, незалежно від національності, всі громадяни України повинні мати право здобути якісну освіту. Мережа навчальних
закладів має задовольняти освітні потреби кожної людини відповідно до її інтересів та здібностей. З огляду на це, особливої ваги набуває питання обов'язкового володіння громадянами України державною мовою.
:Мова й освіта (угор.) Використання державної мови у професійній діяльності та повсякденному спілкуванні представниками національних меншин, інтенсивність мовних контактів та взаємовпливів значною мірою залежать від мови освіти. У нашій державі, крім шкіл з українською мовою навчання, функціонують освітні заклади, викладання в яких ведеться російською, угорською, румунською, кримськотатарською, молдовською, польською та іншими мовами. В усіх цих школах українська мова вивчається як державна. Вона є обов'язковим компонентом базового змісту освіти національних меншин в Україні, окремим навчальним курсом.
Проблема методики викладання української мови як нерідної привертала увагу і науковців, і педагогів-практиків, і письменників, і громадських діячів. Свідченням цього є численні наукові праці, методичні розробки, програми, підручники (серед авторів, зокрема, К.Повхан, Ж.Кошкіна, С.Черничко, Н.Гуйванюк, П.Чучка, Ю.Герцог, Г.Даниш, О.Пінзеник та ін.). Проте зміна суспільних реалій, освітніх орієнтирів ставить нові завдання перед учителями-словесниками. Дослідити, які труднощі виникають при навчанні державної мови у регіонах, де компактно проживають угорці, і які можливі шляхи поліпшення ситуації, ставили собі за мету співробітники НДІ українознавства МОН України під час роботи курсів підвищення кваліфікації у Закарпатському угорському педагогічному інституті імені Ференца Ракоці II. З огляду на це, в межах підготовки до Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі" було проведено соціолінгвістичний моніторинг серед слухачів курсів (учителів української мови і літератури). Результати опитування дали змогу зробити певні узагальнення.
Вдамося до ретроспекції. У 1944 р. сучасна територія Закарпаття потрапила до складу СРСР. Як слушно зазначає С. Черничко [1], зміна влади і політичних умов вплинули і на характер мовних контактів. Наприклад, за радянських часів у школах з угорською мовою навчання не викладали українську мову, лише російську. Це призвело до того, що частина угорського населення, яка проживає компактно, зовсім не мала змоги оволодіти українською мовою, тільки російською. А радянська влада з метою русифікації надавала всі переваги для функціонування російської мови в різних сферах життєдіяльності суспільства.
Після проголошення незалежності України державну мову вивчають в усіх школах Закарпаття, зокрема і в школах з угорською мовою навчання. Молоде покоління угорського населення області (яке вивчало українську мову у школі), володіє нею значно краще, ніж середнє і старше покоління.
Ж.О.Кошкіна [2], головний спеціаліст управління змісту освіти МОН України, підкреслює, що новим типовим навчальним планом для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин передбачено вивчення мов національних меншин в інваріантній складовій з 1 по 12 класи. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою мови національних меншин можуть вивчатися як предмет або факультативне за рахунок варіативної складової навчального плану. Вибір навчального плану, за яким буде відбуватися навчання, як і вибір відповідної мови (румунської, угорської, російської, польської та ін.) належить батькам та учням.
Програму "Українська мова" для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання підготували П.П.Чучка, Ю.В.Герцог, Г.П.Даниш, О.М.Пінзеник та ін. Нові навчальні програми з мов національних меншин укладено відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій до мовної освіти. Ці програми спрямовані на реалізацію сучасних підходів до мовної освіти і передбачають глибокі зміни усієї системи ово...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet