головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2006   Число: #4(21)
пошук по сайту
Розмова з Богданом Ажнюком
Автор: Ажнюк Богдан
провідний науковий співробітник відділу західно- та південнослов’янських мов Інституту мовознавства.

Розмова з Богданом Ажнюком

Ажнюк Богдан Миколайович – провідний науковий співробітник відділу західно- та південнослов’янських мов Інституту мовознавства. Його наукові інтереси охоплюють: соціолінгвістику, контрастивну лінгвістику, перекладознавство, проблеми мовної політики і мовного планування. Він є автором  монографій: “Англійська фразеологія в культурно-етнічному висвітленні” (1989), “Мовна єдність нації: діаспора й Україна” (1999);  словника “Улюблені англійські прислів'я і приказки” (2001); співавтором колективних монографій: “Общая лексика германских и балто-славянских языков” (1989), “Najnowsze dzieje jezykow slowianskich. Українська мова” (1999), “О.О. Потебня й актуальні питання мови та культури” (2004),  а також автором  понад 80 наукових статей і розвідок.
Редакція журналу звернулася до п. Ажнюка з проханням відповісти на окремі, хвилюючі громадськість, питання. Нижче подаємо їх з відповідями Богдана Миколайовича.

– Як впливає глобалізація на мовну ситуацію в Україні?
– Глобалізація – це, насамперед, інформаційна відкритість, а отже, й інформаційна присутність чужоземних учасників у тих формах суспільного життя, яких вона торкається. Мова стала не просто активним учасником товарообміну, але й частиною товару. Це видно на прикладах газетно-журнальних видань, аудіо-, відео- та книжкової продукції, комп’ютерних ігор, концертної діяльності російських естрадних виконавців на просторах СНД, русифікації та англізації репертуару деяких українських виконавців (Т.Повалій, Ані Лорак, О.Пономарьов), що гастролюють в Україні й поза нею тощо. Можливості російськомовного та англомовного ринків для ЗМІ та продуктів масової культури надзвичайно привабливі. За своєю природою глобалізація – космополітична. Неодмінним її супутником у більшості країн є дво- чи багатомовність. Це інформаційна інтервенція, що здійснюється через такі середовища, як телебачення й радіо, пресу, маскультуру, Інтернет, інформаційне обслуговування споживчого ринку, особливо рекламу. Глобалізаційні впливи стають дедалі помітнішими в системі освіти, чому сприяє і зростання ролі Інтернету в освіті, значення інформатики та англійської мови в освітньому процесі, поширення систем дистанційного навчання й тестування через Інтернет тощо.
 Глобалізація загострює боротьбу за домінування в інформаційному просторі. Йдеться про суперництво не тільки між медіа-концернами, але й між національними мовами. На функціональну нішу російської мови в Україні стала претендувати не тільки українська, але й англійська мова. Вплив англійської мови позначається на мовленнєвій діяльності (перемикання кодів), мовній свідомості й на системі української мови. Співіснування трьох національних кодів, їх часте перемикання, спорадичне змішування та значна інтенсивність міжмовних запозичень розхитує мовну норму, знижує поріг чутливості до її порушень. В українську мову проникають не тільки англійські ідіоми, слова, елементи значення, але й поодинокі елементи англійської граматики. Зокрема, набуває поширення атрибутивне використання іменника в препозиції до означуваного слова: UMC магазин, інтернет-кафе, Торчин продукт, горілка “Гетьман” класу тощо.
Розхитуючи мовну норму і дестабілізуючи мовне життя, глобалізація дає значний імпульс для оновлення й розвитку української мови, зростання її ресурсу й розширення функціональної сфери.


– Як співвідноситься мовна ситуація в Україні й українське мовне законодавство з міжнародними правовими нормами, що регулюють міжмовні взаємини?
– У намаганнях зупинити чи бодай обмежити процес відродження української мови з’явилися нові методи:  навесні 2006 р. ЗМІ повідомили, що деякі обласні та міські ради приймають рішення про надання російській мові статусу регіональної і таким чином позбавляють себе зобов’язань використовувати українську мову в роботі місцевих адміністративних органів, у закладах освіти й культури тощо. При цьому вони покликаються на Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, ратифіковану Україною 19.09.2005 р. Україна підписала Хартію за часів президентства Л.Кучми (02.05.1996), заклавши таким чином своєрідну міну сповільненої дії під державність української мови. Зважаючи на ті спокуси, які відкриває Хартія при її свавільному тлумаченні деякими політиками, підписання й наступну ратифікацію Харт...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet