головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
У світі довкола конгресу
Автор: Кононенко Петро
доктор філологічних наук, професор, академік Української академії наук, Академії наук Вищої школи України, Української Вільної Академії наук у США, Міжнародної Слов`янської академії, Української академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації "Україна і світове українство", директор ННДІУВІ.

У світі довколо конгресу

У першому номері журналу "Українознавство" за 2003 р. було відкрито рубрику "Мова і майбутнє України". Враховуючи роль будь-якої народної мови загалом та стан, проблеми, перспективи розвитку української мови і як національної, і як державної, тоді було наголошено: "1. Мова – це душа, універсальна форма вираження буття і свідомості кожного народу. 2. Доля кожної мови – це доля кожної нації. 3. Надання українській мові статусу державної стало фактом історичної ваги. 4. Але Конституційна норма щодо української мови в Україні належним чином не реалізується. 5. Причина незадовільного стану і в тому, що проблему мови нерідко розглядають у вузькофункціональному руслі, – а історично проблема завжди була гранню цілісної системи буття і розвитку народу. 6. У цьому зв'язку щодо української мови існує аспект: українська мова у світі (оскільки український етнос є реальністю всепланетарною)".
Актуалізація питання викликала найширший, воістину всесвітній резонанс, виявивши при тому очевидну істину: українська мова є проблемою і внутрінародною, і міжнародною, бо ж, як зазначають зарубіжні політики, активізація України як суб'єкта історії внесла суттєві корективи до геополітичної перспективи вселюдства.
З огляду на це, НДІ українознавства МОН України було заплановано Міжнародний конгрес "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі". Було розіслано анкети, на які вже надійшло понад 15 тисяч відповідей майже з 25 країн світу. На підтвердження актуальності й важливості проблеми і вміщуємо деякі матеріали, які свідчать: як в Україні, так і поза її межами проблема української мови є проблемою кожної української сім'ї (батьків і дітей), кожної соціальної верстви, системи освіти й науки (навчальних програм, посібників, підручників, підготовки кадрів), опанування української мови в єдності з українознавством є проблемою формування еліти, міжнародних контактів (особливо гостро питання українознавчої освіти на ґрунті української мови порушують представники діаспори – східної і західної), цілісної системи державотворення та зв'язків з освітньо-науковими, культурологічними, релігієзнавчими, політичними центрами інших народів.

Аргентина

Шановні Панове!
Подаю до Вашого відома, що я дозволила собі зробити переклад цієї анкети на еспанську мову, переробивши її на двомовну. Такою розіслала по наших провінціях (так для них вона стане доступнішою). Це зробила тому, що займаюся викладанням інтенсивних українознавчих курсів по різних провінціях нашої Аргентини, де молодь 3–4 покоління ще зацікавлена мовою та культурною спадщиною своїх предків. Чомусь трудніше нам зацікавити ними молодь міста Буенос-Айрес, як і з його великого і розсіяного передмістя. З великим зацікавленням чекаю на висліди цього запитника.
З пошаною, бажаю успіхів у наміченому Конгресі!

Марія Литвин

Високоповажні панове!
Надсилаю відповіді на анкету про мову від д-ра Михайла Василика та ліц. Андрія Василика, які вели та ведуть навчання української мови та українознавства в Аргентині у Філії Українського католицького університету папи святого Клементія в Римі.
Сподіваюсь на корисні акції та політику, щоб наша рідна мова не зникла ні в Україні, ні в діаспорі.
З повагою,         

Андрій Василик

Високоповажані панове!
В залученні пересилаю Вам виповнену анкету про мову. Ми старалися тут поширити її між нашими поселенцями і заохотити їх відповісти на неї. Побачимо, який буде відгук.
Радію, що урядові кола почали в тій справі конкретні заходи. Бажаю щиро успіхів
З правдивою до Вас пошаною          

Михайло Василик

Великобританія


Шановний професоре Петре!
Я думаю, що Ви зрозумієте, що ми тут в Англії маємо проблеми з українською мовою. Я зараз взявся до тих проблем, але я сам, і незалежно стаю, бо наша стара Українська шкільна система майже нічого не хоче допомогти.
Я з другої генерації... Я сам скінчив Лондонський університет у 1984 р. Вчився психології, і чи Я люблю це, чи не люблю, ця наука завжди через життя зі мною продовжується, та деякі конкретні правди "випливають".
Після 2-ої Світової...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet