головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Визначний українознавець Зенон Кузеля.
Автор: Погребенник Володимир
д-р філол. наук

Визначний українознавець Зенон Кузеля.

Лексикографічний набуток ученого*
Перша праця Кузелі-мовознавця, «Словар чужих слів», – раннє, та вагоме видання з ряду цінних лексикографічних. Вона вийшла 1910 р., та лінгвістичні інтереси вченого (до речі, пов'язані з етнографічними) сформувалися ще в добу університетських студій. Витоки цих зацікавлень, яким Кузеля віддав щедру данину впродовж усього творчого життя, сягають ще бережанської «Молодої України». Саме тоді, бажаючи виконати громадсько-корисну працю та дослідити іншомовний тезаурус у рідній мові, він разом із молодшим товаришем і теж «молодоукраїнцем» М.Чайковським заходився ладнати вищезгадане словникарське видання.
Добрі та знайомі віденські професори слов'янської філології (В.Ягич, В.Вондрак, К.Іречек, М.Решетар) та порівняльного мовознавства (О.Шредер, Скленарж), прослухані курси, у яких спеціалізувався (крім дисциплін, і згаданих при прізвищах професорів, - це також діалектологія, палеографія, історична граматика слов'янських мов), озброїли його міцними систематичними знаннями. До того ж лексикологія не тільки не відволікала студента від обраного основного роду наукової діяльності, етнографії, а й просто-таки «стикувалася» з нею при вивченні, скажімо, народної термінології й ономастики. Слов'янське мовознавство тут ставало в пригоді порівняльним матеріалом, не кажучи про загальнонаукові філологічні засади. Симбіоз лінгвістики й етнографії посприяв високій науковій стійкості Кузелиних дослідів (зокрема, в частині етимологічній) у галузях вивчення явищ народної культури широкого спектру.
Співпрацівник віденських музейних і наукових інституцій, молода людина зі значними контактами з німецькомовними науковими часописами й закордонними вченими, врешті українець, котрий досконало володів німецькою й іншими мовами, – Кузеля керувався, крім лінгвістичної, й чисто практичною потребою при укладанні «чужослівного» словника. Він, маючи самоцінне значення, став свого роду етапом у здійсненні проекту ще ширшого, на той час особливо актуального – створення високоякісного німецько-українського (до його укладання Кузеля приступив у Чернівцях у співпраці з В.Кміцикевичем) і «зворотного» словників. У цьому ж місті врешті з'явилося першим виданням і згадане лексикографічне нове джерело – «Словар чужих слів» Кузелі-Чайковського. На ступне видання 1918 р. «Словника чужих слів» було вже наслідком праці самого лише Кузелі.
Перша ластівка в тогочасному українському словництві, «Словар...», ця новаторська лексикографічна праця, охопила понад дванадцять тисяч слів (із них понад дев'яти тисяч – в опрацюванні нашого автора, решта – М.Чайковського). Видання було змодельоване за найліпшими на той час німецькими та іншими словниками. Як висвітлював специфіку видання сам автор, «Словар чужих слів» роблений вповні самостійно і, хоча в нім використані всілякі чужі праці, опертий на власнім матеріалі, уложенім при помочі словарів Грінченка і Желехівського та діалектологічних словарів Верхратського, Гнатюка і Шухевича. Розуміючи під чужими словами все, що увійшло в уживання за цілий час історичного розвою української мови, я не вагався містити в словарці і нині загальнознані та зрозумілі вирази, а з другого боку новіші діалектологічні позички, хоча задля браку місця вибирав лише, що важніше (напр., географічні, історичні і церковні терміни). Через се має словар чисто українську марку, якої звичайно не мають подібні видання (принайменше польські і московські)». Тривале наукове життя цієї праці – а його засвідчують перевидання, у тому числі фототипічне за океаном – завдячується тим, що його автор-упорядник разом із співавтором дотримувалися перспективних наукових засад. Утілили їх у життя на доброякісному рівні, з урахуванням національних особливостей. Згідно з оцінкою відомого фахівця, «Як джерельна й перша така праця, цей словник відіграв велику роль в розвитку української лексикографії (майже всі праці про запозики в українській мові виходили від нього) і в розвитку української культури» (Я.Рудницький – ЗНП. – С. 85), урешті в самому усталенні в українській словникарській науці самого принципу іншомовних словників.
Поряд із заглибленістю в так необхідну для України галузь словництва Кузеля-філолог провадив (із чернівецького періоду починаючи) також діяльність науково-педагогічну. Був лектором української мови в учи...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet