головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Про студію вчителів-українознавців
Автор: Істоміна Надія
заступник голови оргкомітету Міжнародного конкурсу з українознавства, науковий співробітник відділу
філософії та освітніх технологій НДІУ

Про студію вчителів-українознавців

Останні літні дні… Вже жовте листя кружляє над моїм рідним містом і падає під ноги…Я йду по алеї бульвару Тараса Шевченка, а думки ще і ще раз повертають мене в аудиторію Київського університету ім. Б.Грінченка, де щойно закінчилася традиційна серпнева студія вчителів українознавства м.Києва під назвою «Українознавство в контексті розвитку сучасної освіти».
Ця спільна з Науково-дослідним інститутом українознавства студія  довела те, що практичний досвід нашого учительства, поєднаний з теоретичним підґрунтям, створює міцний фундамент такої потрібної для всіх нас  науки, як українознавство, особливо сьогодні, коли, за словами однієї вчительки, «…Україні бракує свідомих українців, а допомогти українцям полюбити себе в Україні, на своїй землі, бути гордим за причетність до творення держави потрібно ще зі шкільної лави, …допомогти дитині сформуватися свідомим українцем зобов’язана українська школа».
Учасники студії дізналися про хід підготовки до Міжнародного конгресу «Українська освіта у світовому просторі», про напрямки його роботи. Вчителі  українознавства  були запрошені  до активної співпраці в роботі конгресу. Не залишилися без обговорення і підсумки Всеукраїнського учнівського  конкурсу з українознавства, організованого В. Крижанівською, який проходив у квітні 2006 р. в Науково-дослідному інституті українознавства під патронатом директора інституту, академіка, професора Петра Петровича Кононенка. Вчителі-українознавці були приємно зворушені новим фундаментальним виданням П. Кононенка, яке так усі чекали, – підручником «Українознавство» та книжкою «Люблю Україну, бо вона моя» (керівник проекту Б.Жебровський, укладач В.Крижанівська).
Не менш  цікавою була розповідь про те, що у рамках ІV Світового форуму українців відбулося відвідання святої для кожного свідомого українця землі, яка стала ключем до розуміння прадавності наших коренів, – Трипілля. Делегати з різних країн світу і співробітники Науково-дослідного інституту українознавства побували на нових розкопках у с. Стайки Кагарлицького району Київської області. Нещодавно при розробці глиноземного кар’єру там було віднайдено багатошарове поселення, найдавніші культурні пласти якого можна віднести до IV – II тис. до н.е., середні пласти свідчать про наявність житла ХІ – ХII ст., а верхній пласт є похованням періоду ХVІІ ст.
Відвідання Трипілля та нових розкопок, споглядання неосяжних просторів з Дніпрових круч – все це дало величезний заряд духовної енергії, насичувало відчуттям єдності з нашими пращурами. Добре було б, якби всі вчителі українознавства  разом зі своїми учнями могли  відвідати цю прадавню землю, пройтись залами Київського обласного археологічного музею (с. Трипілля), відвідати музей «Прадавня Аратта-Україна» трипільської археологічної культури – приватний музей, в якому зібрано більше 2 тисяч унікальних експонатів, що пов’язують трипільську цивілізацію держави Аратта із сьогоденням.
По закінченні екскурсії у столичному Будинку вчителя за участю директора Науково-дослідного інституту українознавства, академіка, професора П. Кононенка, в.о. начальника Головного управління освіти Київської міської держадміністрації Горюнової В.З., учасників ІV Світового форуму українців та співробітників НДІУ відбувся «круглий стіл» на тему  «Трипільська цивілізація і сучасна освіта». У рамках його відбулася презентація книжки В.Нечепи «В рокотанні-риданні бандур», присвяченої 100-річчю створення сучасної української концертної бандури.
«Нам пора для України жити!» – цими словами  видатного українського поета Івана Франка розпочала свій виступ учителька українознавства Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Головай. З піднесенням вона розповіла про свої дослідження творчості велетня українського духу Івана Франка, 150-річний ювілей якого ми відзначаємо цього року. Багато з його думок залишаються актуальними й понині, а один з творів «Не пора» став гімном відродження української національної ідеї. І. Головай запропонувала вчителям заспівати цей гімн разом з учнями, щоб укорінилося в людській свідомості переконання, що пора для України жити!
На студії виступили вчителі українознавства ЗНЗ № 73 Голубок О.В. (ЗНЗ № 73) та Грома Л.С. (ЗНЗ № 1...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet