головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Книга Василя Нечепи «В рокотанні-риданні бандур»: славетний кобзар про кобзаря світової слави
Автор: Литвин Юлія
науковий співробітник відділу науково-технічної інформації НДІУ

Книга Василя Нечепи «В рокотанні-риданні бандур»: славетний кобзар про кобзаря світової слави

Перефразовуючи слова Івана Франка, можна сказати, що скільки людина знає пісень, стільки разів вона людина. Відомий кобзар Василь Нечепа у цьому сенсі – надлюдина. Здається, ті пісні із нього аж сиплять, іскряться радістю в очах і карбуються мудрістю на скронях. Тож не дивно, що все те знання про справу життя – вірну подругу бандуру, її історію створення та засновників сучасного бандурного мистецтва – вилилося у його книзі «В рокотанні-риданні бандур», презентація якої відбулася 14 липня 2006 р. в Українському фонді культури. Книга вийшла у співавторстві з Миколою Шудрею, котрий творчо обробив рукописи Василя Григоровича. Сама ж презентація книги як результат життєвих прагнень пана Нечепи була густо перемежована піснями під акомпанемент бандури та ліри.
Видання саме собою унікальне вже тим, що узагальнило досвід бандурної справи кількох поколінь. Автор присвячує книгу світлій пам’яті майстра бандури, кобзаря-віртуоза Олександра Корнієвського. Свого часу Василю Нечепі пощастило перейняти досвід у цього, сказати б, кобзаря епохи, майстра.
– Я приїхав на Чернігівщину до славетного кобзаря, коли йому йшов 94-й рік. З якоюсь недовірою сприйняв він мене, мовляв, заїжджали вже до мене всякі, та зрештою таки розговорився, – розповів про початки роботи над книгою Василь Григорович. – Багато чого навчив, показав, розказав, пісень заспівав.
Велика заслуга Олександра Самійловича в тому, що він, взявши музичний інструмент, на якому ще грав славетний Боян, та об’єднавши його з козацькою кобзою, утворив сучасну бандуру. До того ж, удосконалив її, ввівши півтонові приструнки та перекладачі, в результаті чого переробив старожитню кобзу на справді концертний інструмент з 16-а приструнками і 7-а бунтами. Аналогів такому інструменту немає у світі. Книга густо пересипана фотографіями творінь Олександра Корнієвського – бандурами рідкісного оздоблення і звучання, світлинами 20-х років самого невтомного майстра, на рахунку котрого близько 180 таких шедеврів. Творчість Корнієвського так надихнула Василя, що він свідомо (єдиний в Україні) став продовжувати стародавні традиції Чернігівської бандурної школи.
До речі, цього року виповнилося рівно 100 років відтоді, як у 1906 році заграла перша бандура, виготовлена майстром для кобзаря Терентія Пархоменка. Окрім бандури, умілим рукам Олександра Корнієвського належать численні скрипки, ліри, гітари, арфи, мандаліни, цимбали, балалайки. І кожен з цих інструментів, як стверджує Василь Нечепа, – шедевр. Цінна книга і згадками-листами Корнієвського, дослідженнями його родоводу. Щоправда, автор жалкує, що до книги не ввійшли листи періоду сибірського заслання кобзаря, який тривав 24 роки.
Не встигла книга вийти з типографії, як одержала схвальні відгуки сучасників. Платиновим сплавом ознаменував роботу Миколи Шудрі та Василя Нечепи письменник, голова Українського фонду культури Борис Олійник.
– Для книги Василя притаманна інтимна, красива любов до тих, хто будував фундамент української духовності, – відзначив на презентації унікальність праці директор НДІУ, академік Петро Кононенко. – Її пронизує мистецтво і музика як частина нашого життя. Ця книга доводить, що народ наш ніколи не був розрізненим, а єдиним.
Звичайно, в наш час розбрату цю ідею особливо важливо донести до державних мужів, а тому не випадково Василь Григорович готує у світ іншу книгу – «Життя українського народу в піснях». Символічними на знак безмежної любові до Батьківщини та самовідданості зазвучали і слова народної пісні, яку кобзар виконав наостанок:
Україно моя,
Рідна мамо,
Я ж – краплинка твоєї землі.

...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet