головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Іван Ющук – письменник, перекладач, учений
Автор: Пасемко Іван
член Міжнародної науково-координаційної ради з проблем українознавства.

Іван Ющук – письменник, перекладач, учений (до 70-річчя від дня народження)


Наші студентські літа звели і здружили нас – повних п'ять років ми провели у княжому місті Львові. І. Ющук в усьому був завжди першим і неперевершеним. Згадується, як той юнак із блакитнозорої Волині однаково успішно справлявся і на лекціях української, латинської, французької, чеської та польської мов з усіма завданнями, так само успішно опановував таємниці військової підготовки офіцера-артилериста, зокрема розв'язання завдань з окомірної підготовки та розв'язання задач з повної підготовки даних для артилерійських установок, тобто гармат та гаубиць, із закритої вогневої позиції також ніколи не складали для нього ніяких проблем. Здавалось, і так воно насправді було, – цей студент однаково успішно міг студіювати і математику, і фізику, і геологію, і астрономію, і мови та історію, бо все він схоплював буквально блискавично. Першим серед усіх нас він був і навіть у тому, що починав свої студії 1951 р. в Київському університеті імені Тараса Шевченка. Але, видати, на хімічному факультеті не витримав „хімічних випарів" і наступного, 1952 року, подався на слов'янську філологію до Львівського університету. Доля справді мудро розпорядилася непересічним талантом і різнобічним обдарованням волинського юнака із с.Черникова, Володимир-Волинського району на Волині, де він народився 3 жовтня 1933 р. Розпорядилася раціонально, пов'язавши його життя з чеською, сербською, словенською і, зрештою, востаннє остаточно – з рідною українською філологією. Правда, коли тоталітарна режимна система десь наприкінці шістдесятих років почала поволі тріщати по своїх прогнилих швах, то її металеве крило зачепило й І.Ющука. З ним повелися жорстоко – після арешту й допитів його випустили на цю „латану" свободу, відлучивши на десятиліття не лише від Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН України, але й від літератури взагалі, заборонивши публікувати будь-що цьому справді непересічному та різнобічному талантові й ініціаторові багатьох наукових мовознавчих та літературознавчих починань.
Але добрі друзі не дали відлучити І.Ющука від духовного життя, і навіть у тих жорстоких умовах утиску і переслідувань завдяки людській гуманності і високій національній свідомості таких літераторів та науковців, як Віль Гримич, Світлана Єрмоленко, Прокіп Мисник, йому вдавалося не лише перекладати з сербської, хорватської, македонської, лужицької, словенської і чеської мов, але й випускати книги, хоча, зрозуміло, не завжди під власним прізвищем.
То дуже ваговита сторінка в творчій біографії письменника І.Ющука – переклади художніх творів. Не рахуючи журнальних публікацій, це майже півтора десятка прозових книжок. Коли читаєш їх, то маєш таке враження, що перед тобою не інтерпретовані українською твори зарубіжних майстрів пера, а чудові оригінали – так широко й вільно, природно плине українська мовна ріка.
Романи М.Селімовича „Фортеця", Е.Коша „Сніг і лід", „Сіті", повісті Б.Чопика „Орли вилітають рано", М.Матошеця „Слідами корабельного журналу", М.Божича „Пан полковник", „Бомба", оповідання та новели І.Андрича, Р.Романовича, Ф.Бевка... Ці та інші твори, завдяки майстерному перекладу І.Ющука стали помітним надбанням нашої художньої культури.
У культурної громадськості давній і широкий інтерес до літературної діяльності І.Ющука. І можна говорити про неї багато, зосібна про десятки літературознавчих праць, серед яких ґрунтовні дослідження взаємозв'язків української літератури з літературами балканського регіону. Це й ціла серія статей про слов'янські літератури в УРЕ, це й численні передмови до перекладних видань ...
Трохи менше знаємо його як педагога безпосередньо за кафедрою, хоч за враженням від написаних ним і виданих масовими тиражами підручників з української мови можемо з певністю сказати: в особі І. Ющука освітяни мають вельми цікавого, просто одержимого трудівника і в цій царині. Професор, завідувач кафедри слов'янського і загального мовознавства в Київському міжнародному університеті, Іван Пилипович Ющук сам викладає українську мову. Тож майже два десятки його підручників з української мови – плід не тільки любові до рідного слова та гарячого бажання утвердити його у всіх сферах суспільного життя, а й витвір високого професіоналізму автора.
До речі, впадає у них в око як новизна викладу...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet