головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Славний ювілей славного київського Будинку вчителя
Автор: ***

Славний ювілей славного київського Будинку вчителя

Петро Петрович Кононенко: "Українознавство – це система пізнання й творення України як шлях до самопізнання й самотворення людей... Щоб стати європейцями необхідно спершу стати українцями..."
Кор. Як Ви оцінюєте співпрацю з цим відомим освітнім осередком?
П.К. Коли мова йде про Київський Будинок учителя, то насамперед треба говорити про його найширшу роль у розвитку освітньої науки не тільки в межах Києва, а і в межах всієї України. Кращим доказом цьому є співдружність нашого Науково-дослідного інституту українознавства з цим прекрасним освітнім закладом. Вона має широкий системний характер. На доказ достатньо сказати, що інститут провів 12 міжнародних конференцій, з них 10 пройшли на базі Київського Будинку вчителя.
Причиною нашого зацікавлення є й те, що педагоги України й зарубіжжя сприймають саме приміщення з особливим настроєм. Воно збудоване на кошти вчителів. Це є витвір архітектурного мистецтва й наслідок турботи про педагогів. І коли були спроби передання будинку іншим структурам, рухам і партіям, особам, які на нього претендували, то це було сприйнято педагогами більше як п'ятисот шкіл Києва і сотень вузів як недоречність та здебільшого – як обурливе посягання не тільки тому, що тут налагоджено освітній, науковий, інтелектуальний стрій, що працює в галузі освіти, науки, державотворення, міжнародних зв'язків, а й тому, що склалася велика традиція використовувати це приміщення в учнівських інтересах.
Кожен побачить, що тут є прекрасна бібліотека, що тут діють десятки освітніх, наукових, мистецьких дитячих колективів юних поетів, співаків, танцюристів, які зробили значний внесок у культурні сфери українського життя минулого і сьогодення. Ці колективи неодноразово ставали окрасою міжнародних заходів, а також є переможцями найпрестижніших міжнародних конкурсів і олімпіад.
Це приміщення знакове. Тут працювала Центральна рада – найвищий орган держави ще на початку двадцятого століття. Прикметне, що у 1918 році урядом України з ініціативи Івана Стешенка та Володимира Винниченка було видано розпорядження про переведення шкіл на українознавчу основу, повсюдне викладання української мови, історії та географії України. Кадри для викладання готували в першій Українській академії українознавства. Так, одним з першопрохідців став Петро Костьович Волинський, якого відкликали з діючої армії і вручили мандат на викладання українознавства. З часом він став професором, доктором філологічних наук, автором багатьох наукових книжки. Це велика традиція і вона належним чином підтримана.
Кожен, хто заходить сюди, відчуває живий подих історії, подібно тому, коли дивиться на Золоті Ворота, Софію Київську, Хрещатик, і чує голоси Кия, Аскольда і Діра, Володимира Великого, великих князів Ольги і Святослава, Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха, Данила Галицького... Так само, як дивимось на Лавру, то відчуваємо, що ми – древній великий народ у сфері освіти, науки, літератури, віри. Там творився літопис, оригінальні й перекладні твори. Звідти наші пращури творили світ, а світ знав, що є священне могутнє місто Київ!
Хто заходить до Будинку учителя, той знає, що тут лунали голоси Івана Франка, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Михайла Старицького, наших могутніх діячів Михайла Грушевського й Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Івана Стешенка, Володимира Вернадськогр й Сергія Єфремова, які, до речі, пам'ятали не тільки спадкоємність Київської Русі, а й спадкоємність цієї життєтворної спадщини корифеїв народу.
Ліна Костенко писала, що кожне покоління повинне увібрати здобутки великих попередників, здобутки великих напрацювань: При майстрах якось легше: Вони як Атланти – держать небо на плечах І від того бува висота.
Будинок учителя постає як символ культури всього народу – освітньої, наукової, соціально-економічної, політичної, духовної, національної, міжнародних відносин. Ось чому ми сьогодні цілком природно сприймаємо, коли там бувають Президент нашої держави, міністри науки, культури, міжнародних відносин, лідери політичних партій, члени президії Академії наук України, видатні вітчизняні та зарубіжні педагоги та вчені.

Кор. Чи можна розглядати роль Будинку вчителя в міжнародному контексті розвитку українознавчої науки?
П.К. Коли я кажу, що тут пройшли десять міжнародних конференцій з ук...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet