головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Влада каже про мости, а насправді продає Хортицю
Автор: Василенко Юрій
м.Запоріжжя

Влада каже про мости, а насправді продає Хортицю

У четвер, 16 жовтня, в одному з найбільших кіноконцертних залів м.Запоріжжя відбулося ганебне дійство під умовною назвою "Громадські слухання про мостові переходи". Міськвиконком вирішив поцікавитися думкою громадськості вже після того, як 15 жовтня сесія міськради без обговорення (!), майже ОДНОСТАЙНО, схвалила проект будівництва мостів через Дніпро по Хортиці і відвела для цього 98,46 га земель (переважно – у межах Національного заповідника).
Виважені докази прихильників спорудження мостів в обхід заповідника були відкинуті "з порога"... Що ж насправді коїться довкола Хортиці?
Багато років тому...
Нагадаю, про що йдеться. Острів Хортиця – аж ніяк не звичайна міська територія. 6 квітня 1993 року тодішній прем'єр-міністр (а нині Президент) України Леонід Кучма підписав постанову про створення Національного заповідника "Хортиця", як сказано, "з метою збереження пам'ятних місць, пов'язаних з історією Запорозького козацтва, та природного середовища". До заповідника, окрім Хортиці, були включені довколишні острівці та скелі, а також урочище Вирва на правому березі Дніпра. Планувалося вивести з острова сторонні організації, відселити мешканців і загалом передати його землі з комунальної (міської) власності до державної в особі Національного заповідника. Вчені та фахівці мали відтворити на острові природно-історичне середовище козацької доби, музеєфікувати (тобто підготувати до огляду) численні пам'ятки Хортиці, оновити експозицію музею (що й досі переполовинена "пам'ятками" радянської доби). Досі не зроблено майже нічого. За великим рахунком, ідея створення Національного заповідника так і залишилася на папері.

Для кого Хортиця – святиня, для кого – успішна торговельна марка.
Мені здається, що ніякого Національного заповідника на Хортиці влада (передусім запорізька) і на гадці не мала. Таким чином вона намагалася трохи впокорити український дух, розбурханий "оксамитовою" революцією початку 90-х років. Дуже скоро новоявлені "патріоти" з числа колишньої компартноменклатури збагнули, які вигоди – звичайно ж, у твердій валюті – обіцяє священний для українців острів. Хортиця, козаччина знані у всьому світі. Для людей, що "роблять" гроші, це чудовий бренд, "розкручена" торговельна марка.
За іронією долі, проголошення Національного заповідника 1993 року збіглося з початком так званих "ринкових" реформ в їх українському варіанті "хапай, що вхопиш". Відтоді гласна і негласна приватизація об'єктів та земель Хортиці не припинялася ні на день. Для цього використовуються і "дірки" в законодавстві (досі, наприклад, законом не визначено, що ж таке історико-культурний заповідник), і особисті зв'язки в міськвиконкомі (земля досі у власності міста), і абсолютно ялова діяльність адміністрації Національного заповідника, яку від 1994 року очолює колишній радянський генерал Георгій Кропивка.
Чимало місць на території, оголошеній Національним заповідником, нині недосяжні не лише для рядових запоріжців, а й для генерала-керівника. Весь берег Дніпра на Хортиці пошматований огорожами: тут устатковуються "новітні українці" (а ще більше – росіяни, азербайджанці та інші).
Колишній туркомплекс "Хортиця" сьогодні – елітний "Остров развлечений" (з сауною, дівчатками, казино) у власності громадян із Баку. Двоє убивств минулого року – так "розважаються" в колишньому туркомплексі.
Скромний об'єкт – будиночок для обслуговування відвідувачів Музею історії козацтва – поступово перетворився на ресторан "Запорозька Січ", а потім у "національний клуб" (без українців) – власність доволі сумнівного банку, що "надбав" уже дві кримінальні справи. Після того, як банк лопнув, "національний клуб", за чутками, перекупив один із "батьків" міста – чи то за 900 тисяч, чи то за мільйон доларів...
На правому березі, в урочищі Вирва (також заповідні терени), якась приватна фірма, причетна до "Укррічфлоту", збудувала базу відпочинку з тенісним кортом – прямо на залишках древніх археологічних пам'яток.
Справжня "терра інкогніто" – так зване експериментальне господарство "Хортиця" (близько 700 га орних земель). Воно передане Міністерству культури: заробляти кошти на відтворення природного ландшафту острова. Але сьогодні це чиясь "фазенда" з вирощування овочів і фруктів, віддана десяткам орендарів. Дари Хортиці – від раннього реди...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet