головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Академіку Петру Кононенку – 75
Автор: Привітання

Академіку Петру Кононенку – 75

Рядки із славетного Зеровського «Самоозначення»  – то про нього:
Я знаю: ми – тугі бібліографи,
І мудрість наша – шафа книжкова.

Так само, як і вкарбоване у віках славетне Майстрове: «Літа минають, не минає міт!» То дві точки відліку, два крила його світу, на які він повсякчас спирається у своїх «трудах і днях», – книга і міт, огром українського культурного Універсуму і проглибини нашого етнічного Космосу. У кожній Кононенковій книзі, на кожній написаній ним сторінці, у кожному рядку ті визначальні напрямні не просто сусідять, а діалогізуються, розпросторюючи свою енергетику від Кия до Кондратюка, від Оранти-Премудрості Божої до Катерини Білокур, від Велесової Книги до Гончара й Мушкетика.
Звідки вона, ця сув’язь земного тяжіння і верховіть світової культури? Найперше – від тієї землі, на якій він вперше спізнав дім, Україну, Всесвіт. Від його Чернігівщини з її лісами, тихоплинними Десною і Сеймом, золотими ланами і блакитними водами неба. Вона наділена якоюсь особливою енергетикою, бо з нею і через неї увійшли в українську історію Михайло Коцюбинський та Олександр Довженко, тут висновував свої плани усамостійнення Козацької Вітчизни Іван Мазепа, тут гуртував «Чернігівський Атени» блискучий інтелектуал Лазар Баранович. Тож Петрові Кононенку було за ким ступати «у добрий слід».
А ще – додалася одвічна селянська повага до чесно заробленої праці. Вона ж бо, та чеснота праці, і стала його своєрідною візитівкою, за якою «почерк» Петра Кононенка розпізнається безпомильно: у шерезі написаних книг (про них вже сьогодні говорять як про один з найнеперебутніших здобутків нашої культури), у вкарбованих в серцях і душах слухачів лекціях, що він їх читав в аудиторіях Києва і Львова, Сімферополя і Москви, Ужгорода й Петербурга, у десятках зорганізованих під його керівництвом міжнародних конференцій. І насамперед – у справі всього його життя, в уфундованому його енергією та ентузіазмом Інституті українознавства, що вже майже півтора десятиліття не дає згаснути на наших обширах тій Шевченковій «іскрі вогню великого»…
У сучасній Україні Петро Кононенко здобувся на одну з найбільших відзнак, про які тільки може мріяти науковець, – він промовляє до загалу всім своїм іменем, патріотизм і чесність якого ніхто в українській громаді не ставить під сумнів.
З першим 75-річчям Вас, Петре Петровичу!
Добра, здоров’я, радості, творчих успіхів…
Зичимо довгого віку поетові, вченому, вчителеві!
Артистичному, елегантному, із  вишуканим смаком у слові, в усмішці, в оцінках і мудрості. Заповзятому в торуванні нелегкої українознавчої стежини.
Многая літа! 
     
Колеги і співробітники
Науково-дослідного інституту українознавства

...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet