головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2013   Число: #4(48)
пошук по сайту
Аспекти культурного розвитку сучасної молоді
Автор: Осипчук Олена
кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ
Вивчення таких питань, як культурне се­редо­вище молоді, умови формування культу­ри, популярні серед учнів культурні цінності, надзвичайно важливе. Адже культурне сере­довище, у якому перебуває індивід, – голов­ний чинник, який формує певну систему цінностей, а відпо­відно й поведінку [4]. Умови, в яких зростає і ви­ховується нинішня молодь, її уподобання, си­с­тема цінностей, якою вона ке­рується, у май­бутньому сформують зага­ль­не культурне, моральне обличчя держави.
Молодь – одна з найактивніших і найвраз­ливі­ших категорій населення. Суттєвий відсоток правопорушень у країні чинить саме молодь унаслідок негативного впливу інформаційного простору, економічної нестабільності, недоліків виховання, зневіри у майбутньому. Щодня в Україні підлітки скоюють понад 100 злочинів, серед них одне вбивство або злочин із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, одне зґвалтування, два–три розбійних напади, вісім пограбувань, сімдесят крадіжок приватного й державного ма­й­на [8]. Цю складну ситуацію визначає ціла низка чин­ників, зокрема, негативний вплив позашкільного середовища, скорочення системи закладів дозвілля для неповнолітніх, в ре­зультаті чого у дітей і підлітків з’являється багато нічим не зайнятого вільного часу, вади сімейного виховання, проблеми у шкільному середовищі, відсутність правильних морально-ціннісних орієнтирів тощо.
Дослідження засвідчують загрозливу тен­де­н­цію: молодь утрачає важливі людські мо­ра­льні цінності, їх витісняють байдужість, жор­стокість, іронія, агресія тощо. Ці тенденції проявляються у зростанні кількості злочинів, скоєних молодими людьми, поширенні наркоманії й куріння, ранніх статевих стосунках, зневірі у дружбі й коханні. Тому сьогодні важливим напрямом молодіжної політики держави має стати робота з підлітками за місцем проживання. Особливо гостро це питання зачіпає сільську молодь та молодь, яка живе у малих містах і містечках.
Одним із методів цього дослідження стали анкетування та власні спостереження за молоддю смт Бородянка, що на Київщині. Бородянка розташована за 55 км від столи­ці, має залізничне сполучення. У районі ді­ют­ь Па­лац культури імені Т. Г. Шевченка, Бо­ро­дянська районна дитяча бібліотека. Кіль­кість на­селення станом на 2012 р. в смт Бо­ро­дянка становила 13 086 осіб [7].
Спеціально для дослідження було розроб­лено анкету з 30 запитань, відповіді на які мали виявити певні тенденції культурного роз­витку молоді та вказати на моменти, що ви­магають до­кладнішого вивчення й аналізу. Всього до анкетування було залучено понад 100 осіб віком від 15 до 19 років, з них дівчат і хлопців приб­ли­з­но порівно.
Молоді, особливо шкільній, притаманні ри­си подвійної моралі: багато учнів остеріга­ються, що анкети можуть потрапити в руки вчи­телів, і на­магаються прикрасити дій­с­ні­сть. Інколи школярі навмисне стараються ви­да­ва­тися кращими, ніж вони є, навіть коли заповнюють анонімні анкети. На причини такої поведінки слід зважати під час аналізу відповідей учнів. Питання анкети були розроблені в такий спосіб, щоб отримати максимально правдиву інформацію та по можливості вия­вити дійсний стан справ.
У результаті анкетування з’ясовано, що 55 осіб ніколи не були в театрі, а 45 осіб відві­дують його раз на рік. З метою перевірити пра­вдивість відповіді у наступному питанні ан­кети потрібно було вказати театр, у якому був респондент. Із 45 осіб, котрі зазначили, що відвідують театри раз на рік, повну назву театру вказали лише 12 респондентів. В усіх дванадцяти анкетах фігурує Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Це свідчить про те, що в театрі учні бувають лише тоді, коли це організовує школа, адже й учителі вказали, що найчастіше влаштовують поїздки саме до Театру імені Івана Франка.
Схожа ситуація з відвідуванням музеїв. Зі 100 респондентів музеї взагалі не відвідує або ж буває у них дуже рідко 31 особа. Ще 40 уч­нів інколи відвідують музеї, але не можуть вказати їхню назву (у відповідях на це питання фі­гурували музеї мистецтва, історії, культури та ін.). Решта 29 осіб точно назвали музей Великої Вітчизняної війни і Національний музей «Чорнобиль». 7 учнів відвідують ще й різні художні галереї, але так само не можуть пригадати їхні назви. Загалом школярі відвідують музеї частіше й охочіше, ніж театри, вони викликають у них більший інтерес. Водночас ці результати свідчать, що музейні заклади молодь так само відвідує ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet