головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
ІІ міжнародна науково-практична конференція «Українці в Балтії»
Автор: Галько Оксана
кандидат історичних наук, завідувач відділу координації вітчизняних і зарубіжних центрів українознавства НДІУ.

ІІ міжнародна науково-практична конференція «Українці в Балтії»

9-10 грудня у місті Рига (Латвійська Республіка) відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українці в Балтії», присвячена головним аспектам буття етнічних українців, історії та перспективам розвитку української громади Латвії, міжетнічним контактам українців та інших діаспорних об’єднань у Латвії, Литві та Естонії.
У конференції взяли участь понад 50 учасників. Були зачитані доповіді представників українських культурних, громадських, наукових та політично-дипломатичних установ Риги, Даугавпілса, Вентспілса, Резекне, Лієпаї, Єлгави. В ролі модераторів конференції виступили керівники найстарішого в Ризі українського товариства «Дніпро» І.Наливайко та лідер організації «Об’єднання українок Латвії» Н.Квітковська. Міжнародний характер конференції забезпечували доповіді керівників асоціацій українських організацій сусідніх балтійських держав – лідерів «Конгресу українців Естонії» В.Коник та «Громади українців Литви» В.Чернишука.   Україна була представлена науковими й освітніми установами (Науково-дослідним інститутом українознавства МОН України, очолюваним відомим вченим П. Кононенком, Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»), громадськими організаціями (Інститутом досліджень діаспори, Гільдією св. Луки).
На початку конференції виступили директор Латвійської національної бібліотеки Венти Коцере, керівник українського центру при бібліотеці, президент товариства «Україна-Латвія» К.Гупало. Привітали учасників тимчасовий повірений у справах України в Латвії Олександр Юров та міністр з особливих доручень у справах суспільної інтеграції кабінету Міністрів ЛР Айнарс Латковскіс. У привітальних виступах доповідачі, в першу чергу, акцентували увагу на актуальності співробітництва України й Латвії, на надзвичайно важливій ролі у цих взаєминах української діаспори, внесках українців Латвії у науку, освіту, культуру й економіку цієї держави, перспективах подальшого співробітництва України та країн Балтії.
Враховуючи побажання учасників конференції, доповіді проголошувалися трьома мовами: російською, українською та латиською. 
Під час роботи конференції працювало шість секцій: «Сучасна Україна та історичні і політичні аспекти життя української діаспори в Балтії», «Загальнобалтійська система української освіти», «Балтійська україністика і дослідження Балтії в Україні. Сучасне українське мистецтво Балтії», «Латвійсько-українське науково-технічне співробітництво та український культурно-інформаційний простір Балтії», «Місія культурно-просвітницьких товариств по збереженню культурних традицій українців Латвії», «Українська діаспора в країнах Балтії. Стан на сьогодні та перспективи». На завершення було прийнято на засіданні круглого столу Резолюцію ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Українці в Балтії», яка стала завершально-підсумковим етапом культурно-освітніх та наукових заходів українців Балтії: вересневого фестивалю української культури «Червона калина» в Лідо (Рига), фестивалю «Балтійська трембіта» (Таллінн), днів українсько-литовської культури в м. Даугавпілс (Латвія), культурного заходу «Караван», де представники українських товариств у Балтії, а також України, Польщі, Чехії та ін. відвідали місця компактного проживання української діаспори.  
Історія проживання українців у Латвії має своє, хоча й не таке давнє,  коріння. Розпочалася вона наприкінці ХІХ ст., коли поодинокі емігранти рушили на Північ і осіли в країнах Балтії. Історичній долі української діаспори в Латвії було присвячено доповідь професора, доктора історичних наук Ерікса Єкабсонса. Хронологічні рамки його дослідження обмежилися 1945 р., останнім етапом незалежності Латвії, після якого вона стала невід’ємною частиною СРСР. Подібні моменти висвітлювали в доповідях В.Коник та В.Чернишук, простежуючи появу українського етнічного субстрату в багатонаціональних Литві та Естонії.
Цікаву доповідь представив доктор історичних наук, член Латвійської академії наук Лео Дрібінс. Покладаючи в основу філософсько-соціологічні чинники формування історичної свідомості,  автор намагався прослідкувати інтеграційний момент «латвійського елементу» у менталітет національних меншин, які мешкають на території Ла...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet