головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2007   Число: #3(24)
пошук по сайту
Проблеми збереження народної архітектури Гуцульщини
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).
Проблеми збереження народної архітектури Гуцульщини

Етнокультурна і природна спадщина Гуцульщини є органічною складовою національної культури та природи України. Народна дерев’яна архітектура Гуцульщини належить до матеріальної етнокультурної спадщини гуцулів, яка є важливим фактором розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Карпатського краю. Проблема збереження цієї архітектури в сучасних умовах  особливо актуальна, тому що в наш  час Україна зазнає відчутного  впливу процесів глобалізації, які ведуть до уніфікації у всіх сферах її матеріальної та духовної культури. Регіональна культурно-мистецька самобутність Гуцульщини, яка тривалий час зберігалась народом у важких умовах бездержавності України, є неоціненним скарбом нашої держави і повинна бути збережена для наших нащадків. Одним із важливих її проявів є народна дерев’яна архітектура, що формувалась протягом багатьох століть, відповідає гірським природно-кліматичним умовам Карпат та побуту горян.
    Проблема збереження кращих зразків народної дерев’яної архітектури Гуцульщини є досить актуальною і неодноразово   розглядалась на науково-практичних конференціях,  що проходили в рамках гуцульських фестивалів. У 2001 р. у Верховині на науково-практичній конференції «Проблеми відродження та розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів» працювала секція «Проблеми збереження і розвитку народної архітектури  Гуцульщини” під керівництвом заслуженого архітектора України Михайла Ходана, що виробила ряд цінних наукових рекомендацій.
Розглянемо важливі проблеми, які безпосередньо стосуються питання збереження народної дерев’яної архітектури Гуцульщини, а також запропонуємо шляхи їх можливого практичного вирішення.
    Перша проблема – це виявлення цінних об’єктів будування у кожному населеному пункті та створення відповідного їх реєстру. Це дасть можливість зберегти для майбутніх поколінь цінні житлові та господарські будівлі, споруджені у традиціях народної дерев’яної архітектури Гуцульщини, із можливим пристосуванням їх для  туристично-рекреаційних цілей. За результатами проведених нами експедиційних досліджень регіону Гуцульщини, можна твердити, що в кожному сільському населеному пункті є кілька житлових будинків, які можна вважати   пам’ятками дерев’яної  архітектури місцевого значення. Саме цих старовинних побудов залишилось на Гуцульщині найбільше, але вони не мають ніякого заповідного статусу і ніяк не охороняються законом.
    На нашу думку, проблема збереження цінних житлових будинків на Гуцульщині є надзвичайно актуальною, але не вирішується тому, що тут потрібний принципово інший підхід до збереження пам’яток  історії та культури, ніж до створення музеїв народної архітектури та побуту під відкритим небом. У багатьох країнах світу, і в Україні зокрема, скансени виконують надзвичайно важливу функцію збереження скарбів  народної архітектури. Але великим недоліком їх є те, що цінні старі будівлі, перевезені у розібраному вигляді з одного місця на інше і заново змонтовані в інших природних умовах, будучи відірваними від свого автентичного середовища, втрачають органічний зв'язок із  питомою природою та корінним населенням, яке витворило даний архітектурний  об’єкт,  і тому в чужому етносередовищі є малоцінними штучними утвореннями.
    Пропозиція надання статусу пам’яток народної архітектури місцевого значення старовинним житловим будинкам та іншим цінним спорудам, які органічно пов’язані з автентичним природним середовищем і місцевим населенням, є науково обґрунтованою. Збереження пам’яток народної архітектури в своєму етносередовищі дає повну уяву про історико-культурні особливості регіону  Гуцульщини, виступає невід’ємним компонентом самобутності краю, що, в свою чергу, сприяє розвитку тут туризму і рекреації.
    Друга проблема збереження архітектурної самобутності краю стосується спорудження нових житлових будинків за сучасними індивідуальними проектами, які б продовжували кращі традиції народної дерев’яної  архітектури  Гуцульщини і були добре пристосованими до гірських природно-кліматичних умов Карпат. В наш ча...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet