головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2007   Число: #3(24)
пошук по сайту
Новгород-сіверський осередок кінця XVIII – початку XIX ст. в контексті українознавчих досліджень
Автор: Горенко-Баранівська Лариса
кандидат мистецтвознавства, ст. наук. співр. відділу культорологічних досліджень ННДІУВІ
Новгород-сіверський осередок  кінця XVIII – початку XIX ст. в контексті українознавчих досліджень

    У 1780–1790-х роках м. Новгород-Сіверський як центр Новгород-Сіверського намісництва був найбільшим осередком українського громадсько-політичного та культурно-освітнього життя України. В українській історіографії цей період пов’язаний, перш за все, з діяльністю новгород-сіверського патріотичного середовища (гуртка), з якого постала славнозвісна “Історія Русів”. Як підкреслював історик О.Оглоблін у праці “Люди Старої України”, “Новгородсіверський патріотичний гурток дивився не тільки назад, домагаючись реституції української державної автономії, але також і вперед, висуваючи питання про відродження української національної культури” [29, 20]. Крім того, він довів, що українське національне і політичне життя продовжувалося після ліквідації Гетьманщини у формі гуртків українських діячів, зокрема новгород-сіверського, які “змагалися за відродження незалежної України і боролися проти її поневолення росіянами і поляками” [3, 30]. Своєю діяльністю ці патріотичні гуртки “допровадили” до національного відродження української нації XIX ст., а згодом – до відродження української незалежної держави у формі Української Народної Республіки в 1918 р. [3, 30, 31].
    У посвяті до праці “Люди Старої України” О.Оглоблін написав: “Батьківщині моїй – Сіверщині присвячую”. Вчений у 23 історико-біографічних нарисах реконструював призабуті або невідомі імена нащадків гетьмансько-старшинського середовища колишньої Української держави XVII–XVIII ст. Водночас праця О.Оглобліна стала відповіддю і доповненням до майже однойменної праці видатного історика Гетьманщини О.Лазаревського “Люди Старой Малороссии” [11]. Основна різниця полягає в тому, що О.Оглоблін наголошував про позитивну роль української козацької старшини та її нащадків, про політичну діяльність і спільну політичну ідеологію, спрямовану на визволення України з-під панування Росії. Він писав: “Історія Русів” відкрила мені у правдивому світлі той період історії України – другу половину XVIII і першу чверть XIX століття, що з ним зв’язані початки українського національного відродження” [29, 24-25].
Діяльність представників новгород-сіверського осередку висвітлена у «Збірнику наукових праць» Олександра Петровича Мезька-Оглобліна (1899, м. Київ – 1992, м. Лудлов, США; справжнє прізвище його батька – Мезько Михайло Миколайович, 1870–1938) – одного з найвидатніших українських істориків 2-ої половини XX ст. – і водночас є продовженням першого видання його творів “Студії з України” (Нью-Йорк, Київ, 1995). Ця праця присвячена 100-річчю від дня народження О.Оглобліна та 35-ліття Українського Історичного Товариства [16; 17; 18].
На особливу увагу щодо дослідження Сіверського краю звертав академік М.Грушевський, який писав: “Я зазначаю се як проблему українських дослідів: дослідження старої Чернігівщини як великого культурного резервуару українського життя на протязі всього тисячоліття, та джерела української культури, що посилали звідти свої проміння в різних напрямках: в українських і неукраїнських землях. Щоб пізнати розвій українського життя, побуту, матеріальної і інтелектуальної культури, соціального укладу, моралі і права в їх зв’язку і суцільності, неодмінно треба йти за сим сюди, до сих північних сховків, комор українського життя. Тут поховані секрет Старої України – і зародки Нової” [6, 116-117]. Учень М.Грушевського Лев Вікторович Миловидов (помер 1930 р.) здійснив цінні дослідження про стан освіти українського шляхетства у XVIII ст. та проекти вищих навчальних закладів на Чернігівщині. Розглядаючи проекти заснування Батуринського, Чернігівського, Новгород-Сіверського університетів, Л. Миловидов підкреслив, що ці нереалізовані проекти вищої школи в Україні прискорили русифікацію українського шляхетства [36, 71]. Вивчав історик також функціонування недільних шкіл на теренах Чернігівщини, що у 1860–1862 роках існували у Глухові, Ніжині, Чернігові та Новгород-Сіверському.
Цікавою є стаття українського дослідника А.Федірка “Діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка автономістів по піднесенні національної свідомості українського народу” у збірнику “Сіверщина в долі істориків та історичних досліджен...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet