головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Специфічні проблеми організації праці і життя людей в гірських умовах Карпат, їх взаємозв’язки з соціально-економічними, етнокультурними та державотворчими процесами у регіоні
Автор: Шкрібляк Петро
директор Філії „Гуцульщина”, заступник директора НДІУ

Специфічні проблеми організації праці і життя людей в гірських умовах Карпат, їх взаємозв’язки з соціально-економічними, етнокультурними та державотворчими процесами у регіоні     

   Як  засвідчує  історія,  повсюдно  і  на  всіх  етапах  її  перебігу  географічні,  природо-кліматичні  і  ландшафтні  чинники  (фактори)  впливами  на  соціально-економічні,  етнокультурні,  демографічні,  а  також  політичні  процеси  і  породжували чимало проблем в їхньому розвитку. Це  стосується, насамперед, Карпатського регіону,  який характеризується особливою специфікою природи, яка завжди діяла і на суспільні процеси, і на  специфічні для краю проблеми.
  Без врахування її впливу неможливо належним чином забезпечити організацію та результативність праці у будь-якій сфері й на будь-якій посаді, визначити перспективи розвитку, ціну затраченої праці тощо.
  Колоніальні режими різних іноземних  держав віками шматували  Карпатський край та  по-хижацькому використовували його  природні та людські ресурси,  не піклуючись про покращення умов праці й життя людей та збереження тут історико-культурної спадщини. Чимало  патріотів цього краю, видатних суспільно-громадських  діячів, науковців-дослідників таких, як І.Франко, М.Грушевський, В.Шухевич, В.Гнатюк, які досліджували та висвітлювали важкі умови праці і життя людей у специфічних умовах Гуцульщини і взагалі Карпат, однак їх напрацювання лишалися поза увагою  колоніальних режимів і не одержували практичної реалізації. Більшовицько-радянський режим,  запосівши територію  Українських Карпат, як і всіх  Західно-українських земель,  упродовж майже 50-річної диктатури вдавався до різних, часто рідко  протилежних по своїй суті афер, маніпуляцій  свідомістю горян. У 2-ій половині 40-х – на початку 50-х рр. ХХ ст. здійснювалась політика, поряд з масовими  депортаціями до  східних, північних та південних регіонів СРСР, також  і так званих „малих”, „місцевих депортацій”, тобто  переселення жителів з гірських присілків та малих сіл у  низинні, центральні села Карпатського регіону та   у південні, степові  села України. Мотивувалося це неможливістю у гірських населених пунктах здійснювати плани комуністичного будівництва,  впроваджувати у виробничі процеси  принципи комуністичного  господарювання, які,  за ілюзіями комуністичних ідеологів, повинні базуватись на суцільній  механізації та інших  „комуністичних досягненнях”. Так села Хороцево і Барвінково, які в той час входили до Косівського району і вважалися віддаленими, були повністю  депортовані у Львівську область. Ця політика мала на меті „інтернаціоналізацію”  (денаціоналізацію) найбільш  національно-свідомої частини людей Карпат шляхом насильницького  відриву від родинного кореня, рідної  місцевості, домівки, родинних  традицій, звичаїв, що віками  передавались тут від покоління до покоління і береглися як  національно-родинні цінності, та включення горян в орбіту „сталінського змішування народів” заради формування нової історичної спільності – „радянського народу”.
  Проте невдовзі комуністичний режим відчув свою  неспроможність реалізувати  свій план  масового зселення жителів гірських та віддалених населених пунктів і тому, очевидно, восени 1952 р. сталінський помічник Г.М.Маленков на ХІХ з’їзді ВКП (б) оголосив про  відміну  примусових зселень і переселень,  зіславшись на те, що самі процеси „комуністичного будівництва”  зумовлюватимуть самопереселення жителів з гірських та віддалених місць у  низинні,  комплексно заселені території.
  Через деякий час  більшовицько-радянський режим вдається до іншої крайності, зовсім   протилежної попередній. Суть її  полягала в  запереченні в гірських місцевостях чинників, які зумовлювали б специфічні проблеми в організації роботи органів місцевої влади, соціально-культурних установ і закладів, господарських організацій, у житті горян  та впливали б тут на їх  результа...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet