головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #3(44)
пошук по сайту
До 85-річчя з Дня народження Володимира Барана
Автор: Фігурний Юрій
кандидат історичних наук, завідуючий відділом української етнології НДІУ МОН України. Автор близько тридцяти публікацій, присвячених козацькій культурі та етнонаціональним державотворчим проблемам, зокрема двох монографій: «Історичні витоки військової культури українського козацтва», Київ, 1997 та «Історичні витоки українського лицарства», Київ, 2004.
До 85-річчя з Дня народження Володимира Барана


9 серпня 2012 р. доктор історичних наук, археолог, етнолог, історик, професор, член-кореспондент НАН України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991, 2001), фундатор української наукової школи археологів-славістів (саме під його безпосереднім керівництвом було підготовлено і захищено 16 кандидатських і 6 докторських дисертацій), автор понад 350 публікацій, у тому числі близько 30 книжкових видань (індивідуальних і колективних монографій, книг, посібників, збірників, словників, брошур тощо), відзначив свій ювілейний – 85-й – День народження. Не будемо аналізувати життєвий і творчий шлях науковця, а зупинимо свою увагу лише на науковому доробку В. Барана протягом 2008–2012 рр. Читачам, які прагнуть дізнатися більше, радимо звернутися до № 3–2007 часопису «Українознавство» та до «Збірника наукових праць НДІУ» (том XV).
Автор статті співпрацює з ювіляром майже 20 років і тому має повне право стверджувати, що головними і визначальними рисами характеру Володимира Даниловича є мудрість, інтелігентність, порядність, цілеспрямованість і працездатність. Здавалося б, людина, яка досягла такого поважного віку, може дозволити собі спочивати на лаврах. Але життєве кредо В. Барана – це передусім пошук наукової істини, фахове вивчення української минувшини та ознайомлення широкого наукового, громадського загалу з результатами своїх досліджень і напрацювань.
Так, у січні 2008 р. вийшла друком його монографія «Слов’янське поселення середини І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на Дністрі» (К., 2008. – 138 с.). У цій праці досліджується поселення біля с. Теремці – одна із визначальних пам’яток на Дністрі, матеріали якої відображають важливі процеси суспільного розвитку давнього населення України у середині І тис. н.е. Своєрідність та непересічна наукова цінність поселення у Теремцях в тому, що це є перехідна слов’янська пам’ятка від багатоетнічної Черняхівської до слов’янської Празько-Корчацької культури – від венедів до склавинів та антів, матеріальна культура яких набирає своїх власних рис, притаманних слов’янським поселенням цього часу. Монографія складається з шести розділів. У першому розділі автор досліджує житла, господарські споруди та ями для господарських потреб, у другому – кераміку та інші вироби з глини, у третьому – вироби з металу, кістки та каменю, у четвертому – проводить опис об’єктів з поселення в Теремцях, у п’ятому – характеризує досліджувану пам’ятку і проблему формування слов’янських ранньосередньовічних культур, у шостому – аналізує проблему походження ранньосередньовічних слов’янських культур в археологічній літературі. Також у монографії є ілюстративний блок з малюнками і фотографіями знахідок.
На початку 2009 р. побачила світ колективна українознавча монографія «Українці у світовій цивілізації і культурі» (К.: НДІУ, 2008. – 400 с.). Один із розділів цієї праці, а саме п’ятий (с. 109–126), був написаний В. Бараном і присвячений археології як складовій частині українознавства. На його думку, якщо українознавство розглядати як цілісну інтегративну системну науку про Україну і світове українство, то археологію, що вивчає процеси становлення людського суспільства, етногенезу та формування слов’янських народів, їх культуру і побут, процеси економічного і політичного розвитку, зокрема українського народу, слід вважати його невід’ємною складовою частиною.
У 2010 р. було опубліковано колективну монографію «Походження, становлення та розвиток українського народу» (К., 2010. – 566 с.), де В.  Баран був автором двох розділів з десяти. У розділі IV «Етнокультурні процеси на території України в ранньослов’янську добу» (с. 103–148) він аналізує перші писемні звістки про слов’ян, археологічні артефакти слов’ян-венедів, писемні джерела про слов’ян VI–VII ст., ранньосередньовічні слов’янські групи та великі розселення слов’ян і початок слов’янських народів. У розділі V «Процеси етнічного розвитку в умовах Києво-Руської державності» (с. 149–188) вчений досліджує специфіку археологічних культур, літописні племена напередодні утворення Київської держави, етнічні процеси в період Києво-Руської держави та джерела українського народу.
У тому ж році був надрукований «Український геополітичний словник» (К., 2010. – 531с.), матеріали до якого готував і В. Баран (ав...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet