головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2006   Число: #1(18)
пошук по сайту
Функціонування української мови у середовищі викладачів і студентів: стан, проблеми, перспективи
Автор: Пчелінцева Олена
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри Української мови та загального мовознавства Черкаського державного технологічного університету

Функціонування української мови у середовищі викладачів і студентів: стан, проблеми, перспективи

Наявність розвиненої  національної мови є однією з найважливіших ознак національної ідентичності та державності, запорукою політичної стабільності. На жаль, реальне життя мови не завжди відповідає запланованим результатам мовної політики. На думку Л.Біланюк, “закони можуть визначати офіційний статус мов, але сила і престиж мови здійснюються і встановлюються самим вжитком і оціненням мови” [1]. За останні 10 років, що минули після закріплення державного статусу української мови в Конституції України, відбулися помітні позитивні зміни: все частіше звучить українська мова у громадських місцях, у розмовах дітей та підлітків, майже зникла проблема шкільної україномовної освіти. Відчутно змінилося ставлення студентів до мови  : якщо років п’ять тому російськомовні студенти стаціонару ставилися до необхідності вивчати українську мову досить агресивно, то нині стає помітною протилежна реакція – незадоволення малою кількістю аудиторних занять з української мови. Та все ж проблем більше, ніж досягнень, і, на жаль, сучасні соціолінгвістичні дослідження не додають оптимізму, бо  свідчать про помітну диглосію, диференціацію сфер функціонування української та російської мов [2]. Якщо врахувати думку багатьох учених про те, що «кожне суспільство стихійно тяжіє до одномовності», а «двомовність веде до витіснення із сфер комунікації тієї мови, яка перебуває у слабшій позиції» [3], то подальше стихійне співіснування двох мов без цілеспрямованої мовної політики може зрештою призвести до панування російської мови.
Бажання з’ясувати справжню мовну ситуацію у Черкаському державному технологічному університеті спричинило проведення на початку 2004 р. соціолінгвістичного дослідження у середовищі викладачів та студентів методом заповнювання респондентами анкети. Обсяг вибірки – 850 осіб, з яких 30%  викладачів і 70% студентів, серед них здобувають технічні спеціальності – 55%, економічні – 22%, гуманітарні – 23%. Мета роботи – аналіз реальної мовної ситуації у нашому навчальному закладі. Проводячи анкетування, ми ставили перед собою такі завдання:
– визначити сфери і ступінь повноцінного функціонування української мови;
– встановити диференціацію носіїв мови за типом мовленнєвої поведінки;
– оцінити ступінь престижності української мови у ЧДТУ;
– встановити тенденції змін у ставленні до державної мови;
– визначити потребу у проведенні заходів, спрямованих на підняття престижу державної мови, а також в інтенсифікації навчання української мови.
Нас цікавила основна мова спілкування в різних комунікативних ситуаціях (на заняттях, у колі сім’ї, з друзями, колегами). Як свідчать результати, в офіційних ситуаціях (на заняттях), а також у сімейному спілкуванні студентів-українців сумарно переважає українська мова (65%), але у спілкуванні на перерві українська мова займає вже 54% комунікативного простору (виключно українська – 25%), а з друзями у позанавчальний час – лише 43% (виключно українська – лише 23%).
Аналогічна тенденція простежується у мовному середовищі викладачів: якщо зі студентами під час занять викладач спілкується переважно українською мовою (80%), з колегами – 58% (виключно українською – 30%), то з друзями у позаробочий час українська звучить сумарно у 51% ситуацій (виключно українською розмовляють лише 17% опитаних). Ці результати, з одного боку,  вказують на існування в університеті україномовного інформаційного простору, що має створювати сприятливі умови для ширшого використання української мови у повсякденному спілкуванні. Але з іншого боку, підтверджується думка про диглосність: робочою мовою навчального процесу є переважно українська, а у неформальному спілкуванні домінує російська мова. Очевидно, простежується тенденція звуження україномовного інформаційного простору із зменшенням офіційності ситуації і, відповідно, посилення у неофіційному спілкуванні позицій російської мови. Зазначений факт можна пояснити тим, що українська мова має недостатній рівень соціальної престижності (58% опитаних вважає її престижною). Навіть якщо брати до уваги лише думку респондентів – етнічних українців, серед яких українську мову вважає престижною 63%, ці показники не можна назвати задовільними (серед студентів-росіян – 28%). Крім того...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet