головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Роль освітнього проекту «міжнародний конкурс з українознавства» для формування української ідентичності молоді України і зарубіжжя
Автор: Бойко Світлана
кандидат філософських наук, молодший науковий співробітник відділу філософії освіти та освітніх технологій ННДІУ
Роль освітнього проекту  «міжнародний конкурс з українознавства» для формування української ідентичності молоді України і зарубіжжя

Після розпаду СРСР перед Україною, як і перед іншими новими державами постсоціалістичного простору, постала глобальна проблема: формування власної національно-державної ідентичності, розв’язання якої безпосередньо залежало від існуючого світового порядку, соціально-політичної трансформації й глобалізації, релігії, ідеології, політики, рівня розвитку громадянського суспільства і правової держави, менталітету нації, світоглядних орієнтацій людей, спрямованості їхньої соціальної активності тощо. Актуальною ця проблема залишається для України й досі. Адже після двадцяти років незалежності українському суспільству все ще не вдалося сформувати спільну національну ідентичність громадян України. Беззаперечним є факт істотної відмінності у походженні цього процесу в окремих регіонах, серед різних етнічних, мовних, конфесійних груп.
У зв’язку з цим цілком справедливо постають питання: на якій основі й якими засобами може бути сформована спільна загальнонаціональна ідентичність громадян України? Яким чином формувати українську ідентичність українства за кордоном? Як формувати українську ідентичність сучасної молоді, коли в самому українському суспільстві й досі, як зазначає Т.Воропаєва, «на місці колишньої (радянської) ціннісно-нормативної системи так і не утвердилась нова українська ціннісно-нормативна система, яка має стати культурним і духовним ресурсом для формування справжнього громадянина незалежної України» [2, 174]?
Поставлена проблема є складною і багатовимірною, розв’язання її певною мірою залежить, на нашу думку, від об’єднання зусиль учених та політиків. У статті розглядається процес вирішення проблеми вченими. В Україні є чимало досліджень вітчизняних науковців, а саме: М.Степика, В.Крисаченка, С.Кримського, С.Курбатова, Ю.Павленко, М.Поповича, О.Семашка, М.Шульги, Н.Пелагеша, М.Обушного, В.Сергійчука, Т.Воропаєвої, Т.Стефаненко, П.Кононенка, Т.Кононенка, О.Дякової та інших, щодо окресленого питання. Зокрема, М.Степико зазначає, що спільна загальнонаціональна ідентичність громадян України може бути сформована лише на основі побудови розвинутого громадянського суспільства, яке б, з одного боку, забезпечило громадянам реальну участь в управлінні державою, з другого – гарантувало економічні та соціальні права громадян, визначені Конституцією України [12, 73].
Такої ж думки дотримується В.Крисаченко. У статті «Українська ідентичність» він наводить вислів В.Липинського: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо,  і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути», – розміщений як один із епіграфів до його праці, в якій відомий державник-гетьманець у жовтні 1920 р. звернувся до української громади, розсіяної по всьому світу, з листами «Наша орієнтація» [8, 209]. Інакше кажучи, українській спільноті слід самій зрозуміти своє значення у світі, переконатись, що світ повинен знати Україну, а її громадяни – усвідомлювати національну гордість за неї, відчувати свою належність до великої нації, однієї з найдавніших у світі, яка зробила чималий внесок у світову цивілізацію.
Т.Кононенко у праці «Теорія світових ідентичностей. Формування глобалістичної парадигми наук» звертає увагу на те, що «у XXI столітті набула життєспроможності новітня парадигма гуманітарних наук – парадигма світових ідентичностей. Саме в ній постануть питання взаємодії тих народів, які не лише осягнули себе на рівні науки у світовому вимірі і поширенні, але й визнали принципове право інших на таке осягнення». Науковець наголошує на тому, що до кінця 90-х років минулого століття у діяльності освітніх комплексів США на теренах України з’явився новий термін – «американознавство», який перекладався «American Identity» – «Американська ідентичність». Американознавство стало «філософією та політикою держави» США. У Російській Федерації  з’явився новий термін – «росієзнавство» (наука про Росію, «теорія Росії», «філософія Росії», «отечествоведение», «родиноведение»).  Проте, як зазначає Т.Кононенко,  саме українознавство одним із перших у Європі ознаменувало перспективи розвитку світового ладу на новітніх гуманітарних засадах. Згі...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet