головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Дорога Світлани Барабаш
Автор: НДІУ
Науково-дослідний інститут українознавства
Дорога Світлани Барабаш

Воістину: дзеркало сутності людини – її Дорога. Бо ж «У всякого своя доля і свій шлях широкий. Той мурує, той руйнує…»

Дорога Світлани Григорівни Барабаш промовиста й контурами життєвого шляху: дитинство в центрі України ? в Олександрівці Кіровоградської області; закінчення з медаллю СШ №1; студентка факультетів журналістики та філологічного Львівського університету; вчителька школи робітничої молоді в Донецьку; викладач Донецького університету та Кіровоградського педінституту; засновник і завідуюча кафедрою українознавства Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування (нині ? технічний університет); постійний співробітник Інституту українознавства; поет і громадський діяч... Широта зв'язків з усіма регіонами України; широта інтересів та форм прикладання сил; широта творчого діапазону; широта зв'язків з українством зарубіжних країн, ? такі видимі риси тієї дороги навіть неозброєному оку.
Та сутність Дороги Світлани Барабаш ? професора, відмінника народної освіти, заслуженого працівника освіти України, лауреата премії ім. М.Винниченка, члена Міжнародної координаційної ради з проблем українознавства, творця телепередачі "Вітальня Світлани Барабаш", керівника філії т-ва "Просвіта"... ? не тільки в широті життєдіяльного інтересу.
Її глибинні сутності ? це любов і творчість.
Любов... Для Світлани Барабаш ? це батько й мати, рідна хата, колиска, сувора (як радіаційні поклади в Кіровоградській землі) чи безмежно багата природа; це школа й студенти; велична й скорботно-трагічна доля народу; це ? праця: фізична, освітньо-наукова чи культурологічна, бо головне, ? щоб корисна людям.
Є цілковита закономірність у тому, що об'єктами понад 100 наукових досліджень, 10-річнйх телепередач С.Г.Барабаш стали багатовікові народні пісні, творчість А.Малишка ("Чарівні джерела поезії") й Д.Павличка ("Серце вільне і пісенне"), Ліни Костенко, багатьох інших народних письменників ("І вічна таїна слова", "Нові імена в програмі з української літератури"): там вона бачить повну співзвучність настроїв народного життя і переживань та волінь майстрів художньої творчості; ті глибинні джерела волі до життя, совісті, честі, моралі, які топчуться навіть сучасними речниками "ринкової"' культури, але без яких буття давно б перетворилося в антипрогрес, стало карою. Не спостерігати й описувати , а пізнавати й творити! ? таке кредо життєдіяльності С.Барабаш. Творити з дитини ? людину, з студента ? громадянина-патріота, з родини ? націю і державу, з населення ? народ. Бо природа створює можливості, а людина творить бажану, ідеальну реальність ? Дух все-людства. А це є духом творення як синтезу повної самореалізації кожного, помноженої на енергію життєтворення всіх.
Тож закономірно й те, що богами для С.Барабаш є не тільки досвід та інтелект, а й душа, віра в можливість і силу прекрасного.
"Золоті причали" ? так озаглавила Світлана Григорівна власну збірку поезій. Збірку "Золотих" спогадів, переживань, любові і ненависті, ніжності, суворості і скорботи, ? бо ж та поезія про батьківські пороги та обереги всієї Батьківщини, про красу вірності й благородства, про єдність історії і сучасності, неба й землі, болю за наші життєві негаразди і віри в неминучість торжества добра.
Прекрасна Дорога ? якою йдуть тільки талановиті й правдиві, благородні гуманісти, для яких найвищий сенс життя ? то синтез любові й творчості, життя для інших, а тим самим ? і для власного щастя. Та Дорога не встелена трояндами; більше ? терніями. Але сильні любов'ю й вірою не плачуть, не нарікають на долю; вони, як Світлана Барабаш, люблять, борються, творять.
Хай же ця Дорога Світлани Григорівни буде у чистих росах, сонячному теплі, небесній благодаті та людській вдячності! А троянди розквітнуть...
Нині Світлана Григорівна в розквіті творчих сил. Звичайно ж ? педагогічних і наукових: на лекціях необхідно розкрити багатогранний образ України: її історію, долю, ментальність, історичну місію народу, усього світового українства (а це ? понад 20 млн, що творять матеріальну й духовну культуру ще в 64 країнах планети). У наукових працях ? висвітлити синтез науки, освіти, культури і державотворення. Постійна турбота ? аспіранти: в Кіровограді, Києві, по всій Україні вони прагнуть дістати муд...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet