головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українська ланка освіти в Молдові: задум і проблеми реалізації
Автор: Чолану Людмила
старший викладач кафедри української мови та літератури Бельцького державного університету ім. А.Руссо
Українська ланка освіти в Молдові: задум і проблеми реалізації

Одним із перших кроків незалежної Молдови стала розробка програми національної політики, створення законодавчої основи для розвитку культури всіх етносів.
До 1992 р. українці республіки могли здобувати освіту лише російською або молдовською мовами. У жодному навчальному закладі від Дністра до Прута українська мова не викладалася навіть факультативно. У сотнях українських та українсько-молдовських сіл рідною мовою дітей називалася російська. Радянська політика денаціоналізації призвела до сумних наслідків.
За результатами перепису населення 2004 р., 36 % етнічних українців Молдови рідної мови не знають, абсолютна більшість українського населення не володіє навіть елементарними навичками читання й письма. У селах побутують усні говірки, а серед міського населення рідною мовою в повсякденні користуються лише 13 %. Характерною прикметою сучасності, на жаль, стала повна необізнаність українців у рідній культурі, розмитість національної самосвідомості. Значна частина українського населення Молдови не ідентифікує себе з українською нацією, а своє мовлення – з українською мовою.
Становлення молдовської державності позначилося й такими важливими кроками, як «Закон о функционировании языков на территории Республики Молдова» № 3465 від 1.09.1989 р., Постанова Уряду № 238 від 29.09.1989 р. «Об утверждении Государственной программы обеспечения функционирования языков на территории Республики Молдова», Указ Президента Республіки Молдова № 64 від 22.02.1991 р. «О мерах по обеспечению развития украинской национальной культуры в республике», Постанова № 219 «Об исполнении Указа Президента Молдовы от 22.02.1991 г. «О мерах по обеспечению развития украинской национальной культуры в республике», «Закон Республики Молдова о правах лиц, принадлежащих к национальным меньшинствам, и правовом статусе их организаций» № 382-XY від 19.07.2001 р. та ін.
На початку 1990-х років було вирішено створити полілінгвістичну модель освіти: державною, російською, українською, болгарською, гагаузькою мовами. У кожній національній ланці задумано вертикаль від дитячого садка до університету й аспірантури. Підписано ряд міждержавних угод.
Реалізація цього задуму дала б можливість майже 600-тисячній українській діаспорі Молдови та Придністров’я повернутися після десятиліть вимушеної ізоляції до простору світової української культури.
На практиці ідея полілінгвістичної моделі державної освіти розмивається, вивчення рідної мови представниками нетитульного етносу відбувається несинхронно й нерівномірно.
У 2008 р. державною (румунською) мовою в республіці навчалося понад 75 % школярів (ідентифікують себе як молдовани понад 60 %, як румуни – кілька відсотків населення). Російською мовою навчається майже 20 %, а українською – 0,06 %.
З 1992 р. створено лише одну дев’ятилітню школу, де українці навчаються рідною мовою, – Гімназію ім. О. Кобилянської в с. Унгри Окницького р-ну, що на Дністрі, на самому кордоні з Україною. Вона успішно розвивається завдяки дружбі й співпраці двох творчих педагогічних колективів: Унгурської гімназії в Молдові (директор Лідія Гінда) та Бронницької СШ в Україні (директор Володимир Девда).
Унікальний досвід цих шкіл міг би стати моделлю україномовної освіти в прикордонних районах. Але в Окницькому районі діти продовжують навчатися російською. А щоб вивчати рідну мову, мусять ходити через кордон у Могилів-Подільський.
Освіта українців – другого за кількістю етносу Молдови – усе ще перебуває на початку перехідного етапу, на започаткуванні викладання рідної мови та культури як окремих навчальних предметів у школі з нерідною мовою навчання. Останнім часом розвиток перехідного етапу помітно загальмувався, подекуди зупинився, у ряді шкіл українська мова перестала викладатися.
Три з п’яти навчальних планів Міністерства просвіти Молдови передбачають вивчення української (болгарської, гагаузької) мови та літератури, історії, культури та традицій українського (російського, болгарського, гагаузького) народу в сумарному обсязі 4 години на тиждень. У Гагаузії право дитини вивчати рідну мову й культуру реалізується, за офіційними даними, на 102 %. Серед болгарського населення болгарську мову й культуру вивчають майже 88 %. Укра...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet