головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
На лінії рідних сердець
Автор: Кононенко Петро
доктор філологічних наук, професор, академік Української академії наук, Академії наук Вищої школи України, Української Вільної Академії наук у США, Міжнародної Слов`янської академії, Української академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації "Україна і світове українство", директор ННДІУВІ.

На лінії рідних сердець

Відомо: ще за часів княжої доби Київської держави між Україною і Грузією були особливі стосунки взаємної симпатії та взаємної підтримки. Природно, що київські й тбіліські князі та бояри вступали і в подружні династичні союзи, в тому числі з родами царів Давида й Тамар…
Загальновизнано: українська й грузинська революції 2004 – 2005 років справили величезний вплив на еволюцію всієї сучасної цивілізації та культури, а Грузія й Україна стали воістину стратегічними партнерами.
Тому зустріч із Грузією – завжди свято. На рівні як днів культури, так і освітньо-наукових контактів.
Цього разу поштовхом до відвідання Тбілісі стало запрошення бути офіційним опонентом на захисті дисертації на ступінь доктора філологічних наук батоно Рейвахом Хведелідзе – відомим картвелологом і україністом, а до того ж випускником Київського університету ім.Т.Шевченка.
І ось аеропорт Тбілісі. Ясне, сонячне надвечір’я. Горді постави багатьох грузин, але й серед них виділяється одна постать.
Отар Баканідзе!
Патріарх грузинської україністики, автор 28 монографій про українську літературу, культуру, театр, лауреат премії ім.П.Тичини, заслужений діяч культури України, почесний доктор Київського національного університету… А загалом – людина-легенда.
Ну й справді: ще в 70-ті роки він із деканом філологічного факультету КДУ Павлом Федченком стали ініціаторами взаємообміну студентами для навчання у столичних університетах, і тоді в Грузію поїхали Л.Грицик, С.Жолоб, а в Україну Р.Хведелідзе, О.Мушкудіані, Р.Чілачава…
У Тбіліському університеті О.Баканідзе створює товариство «Україна», президентом якого він є й досі. Завдяки його ініціативі у Тбіліському університеті україністика посідає чільні позиції серед усіх слов’янських літератур та культур. Пишуться дипломні й дисертації; лише у Тбіліському університеті при вступі до аспірантури є право складати українську як одну з іноземних мов.
Прикладом справжнього братерства стала ініційована О.Баканідзе підготовка філологів-перекладачів: зусиллями майже 30 із них в Грузії двомовно видано Г.Сковороду і Т.Шевченка, І.Франка й Лесю Українку, Павла Тичину, Миколу Бажана і Максима Рильського, Івана Драча й Бориса Олійника…
Нині вийшло дві книжки батоно Отара: одна – про Київський університет ім. Т.Шевченка, а друга – про українсько-грузинські літературні зв’язки. Книга вагома змістом і роздумами, високим професійно-теоретичним рівнем і, звичайно ж, найчистішою любов’ю до українського світу! Книга – пролог до компаративістики на новому етапі розвитку як міждержавних відносин, так і науки.
Сталося так, що О.Баканідзе виїздив із Президентом Грузії М.Саакашвілі до Києва й вся увага зосередилася на захисті дисертації Р.Хведелідзе. Чим привернула вона увагу, свідчать відзиви як офіційних, так і неофіційних опонентів, висновки спеціалізованої Ради: дисертація – нове слово в літературознавстві, зокрема у сфері методології. Вона спонукає до роздумів над важливими концепційними засадами Р.Хведелідзе, який наголошував:
“Основной целью моей диссертационной работы является изучение творчества мастеров грузинской и украинской новеллы в свете теоретических воззрений сравнительного литературоведения, анализ внесенной в национальный литературный процесс стилевой новизны, характеризация художественных средств выражения этой новизны в творчестве отдельных писателей. В работе основой анализа многообразного материала является общая философско-эстетическая концепция модернизма и основные принципы импрессионизма как общеевропейского стиля конца ХІХ в.
На современном этапе путем сравнительного изучения литератур стал возможен синхронный анализ типологически сходных процессов, что, со своей стороны, позволит выяснить значение того или иного литературного направления в региональной, зональной и национальной системах. Посредством подобного анализа можно обнаружить также глубокие связи между явлениями внутри самого литературного направления и определить их функции и специфику. Но изучение любой национальной литературы сравнительным методом желательно проводить в контексте мировой литературы, чтобы широко проявилось ее и общечеловеческое значение, и индивидуально-национальная ценность.
Диссертационная работа является также первой попыткой монографического изучения упрочившейся в литературе новизны в творчестве исс...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet