головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Будівництво астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський
Автор: Зеленчук Ярослав
аспірант відділу філософських та психологічних проблем українознавства НДІУ
Будівництво астрономо-метеорологічної обсерваторії  на  горі  Піп  Іван Чорногірський

Українознавче дослідження Українських Карпат має інтегративний характер і включає в себе вісім концентрів, котрі дають цілісний образ цього унікального гірського регіону України.  В рамках такого комплексного українознавчого вивчення пам’яток історії та культури Українських Карпат нами досліджено історію будівництва астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван. З цією метою ми вивчили різні літературні джерела щодо даної теми та провели ряд українознавчих експедицій до сучасних руїн обсерваторії, зустрілись із окремими старожилами Гуцульщини, котрі брали участь у її будівництві, й на основі експедиційно доповненої джерельної бази здійснили українознавчо-історичну реконструкцію будівництва астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван в Українських Карпатах.
Згідно з науковою Концепцією українознавства академіка П.Кононенка концентр «Україна – природа, екологія» покликаний дати відповідь на проблему органічної спорідненості первозданної і рукотворної природи Українських Карпат: «При цьому ще раз нагадаємо про два споріднених феномени: природу первозданну (матір Всесвіту) й природу, створену людиною (сфера духу). Їх не можна розглядати розрізнено, бо до певної міри вони є суверенними, але великою мірою й органічно спорідненими» [12, 158].
Первозданна природа  Українських Карпатських гір є одним із безцінних скарбів України, Європи і світу, який потрібно глибоко вивчати, зберігати і раціонально використовувати відповідно до сучасних екологічних вимог.
У цьому контексті український вчений академік Костянтин Ситник у своїй роботі «Настав час біології та медицини» звертає нашу увагу на життєву необхідність гармонійних взаємин людини і природи: «Необхідно мати на увазі одне: усі види людської діяльності повинні не погіршувати, а поліпшувати біосферу. Іншого шляху не дано, якщо земна спільнота хоче самозберегтися» [18, 3].
Міжнародним правовим документом, у якому викладено основні екологічні принципи гармонійних взаємин людей і Карпатських гір, є Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, або Карпатська конвенція, яку ратифікували сім карпатських країн Європи: Україна, Румунія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Польща, Сербія та Чорногорія. Цей важливий міжнародний документ вступив у дію в Україні у травні 2004 р. і повинен служити основою для сучасного сталого, екологічно збалансованого розвитку Українських Карпатських гір [10].
Відомо, що в Українських Карпатах існує створена людиною природа у вигляді дерев’яних та кам’яних архітектурних споруд, котра добре гармоніює із первозданною природою і утворює самобутній етноландшафт цього гірського краю. Багато особливо цінних пам’яток історії і культури Карпатського регіону України потребують детального наукового дослідження. Серед усіх архітектурних споруд Українських Карпат яскраво виділяються руїни будинку астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван. Капітальна кам’яна споруда збудована 1938 р. на цій особливій горі, котра споконвіків була Святою Горою гуцулів із давнім кам’яним Святилищем на вершині. Хоча будівництво обсерваторії здійснила в Україні тодішня окупаційна влада Польщі, більшість підготовчих і будівельних робіт за досить короткий термін в екстремальних високогірних природних умовах були виконані вмілими руками гуцулів-будівничих. Природний ресурс Українських Карпат разом із людським ресурсом Гуцульщини склали ту важливу українську вітчизняну базу, котра забезпечила успішне спорудження обсерваторії. В цьому розумінні для всіх українців-горян будинок обсерваторії на горі Піп Іван є своєрідною «Гуцульською Пірамідою» – унікальною пам’яткою історії і будівельної культури всього Карпатського регіону України.
За одне неповне століття історія будівництва, функціонування і руйнування обсерваторії в Українських Карпатах не втратила актуальності, особливо для корінного населення Гуцульського регіону України. Тому ми протягом 1998 – 2010 років провели 12 літніх українознавчих експедицій до обсерваторії на гору Піп Іван і на основі доступних нам літературних джерел та одержаних експедиційних матеріалів здійснили українознавчо-історичну реконструкцію будівництва цієї ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet