головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Культ воїна-звіра в козацьку добу
Автор: Бондаренко Антон
аспірант відділу української етнології ННДІУ
Культ воїна-звіра в козацьку добу

Українське козацтво, що сформувалось як особливий стан у XV ст., уже в середині XVI ст. являло собою потужне військове суспільно-політичне утворення. Козацька спільнота здебільшого складалась з войовниче налаштованих угруповань, які не хотіли миритися з насадженням кріпацького ладу і покатоличенням. На противагу цьому українське козацтво як військовий стан зберігало і охороняло давні традиції. Архаїчний культ воїна-звіра, який веде свої витоки з тотемних вірувань давніх праукраїнців, дуже поширений у тогочасному військовому середовищі. Особливо розповсюджений він був у віддалених рідконаселених районах, що межували з Диким Степом: серед «низових козаків» прикордонних містечок і «січовиків» Запорозької Січі.
Стаття є частиною реалізації дисертаційного дослідження на тему «Культ воїна-звіра в українознавчому вимірі», яке проводиться в межах виконання держбюджетної науково-дослідної роботи «Україна і світове українство в системі українознавства. Українці у світовій цивілізації і культурі» (2010–2012).
Ми маємо на меті розглянути культ воїна-звіра в Україні у період Козацької доби. Хронологічно стаття охоплює історичний період з кінця XV по XVIII ст. Тема статті знаходиться на перетині досліджень з української міфології, фольклористики, лінгвістики, а також історії військової справи пізнього середньовіччя – Нового часу. Дослідження в кожній з цих галузей розпочалися відносно недавно, а активізувались тільки в останні роки. Отже, на нашу думку, дослідження з даної теми надзвичайно актуальні.
Об’єктом нашого дослідження є духовний світ, світоглядні уявлення українців у XV – XVIII ст. та українські військові традиції. Предметом – власне культ воїна-звіра серед українського військового стану в період з XV по XVIII ст. Мета статті – проаналізувати відомості про культ воїна-звіра в українському військовому середовищі в XV – XVIII ст., здійснити спробу їх систематизації для подальших досліджень.
Завдання – розглянути культ воїна-звіра у військовому стані українського козацтва, спираючись на історичні, лінгвістичні, етнографічні відомості.
Джерельна база нашого дослідження складається з українських історичних пісень, козацьких легенд і переказів. Видання «Савур-могила» містить козацькі легенди і перекази, в тому числі й такі, в яких є образи воїнів-вовків або ж воїнів-перевертнів [11]. Збірник легенд «Змієві Вали» теж подає козацькі легенди, зокрема важливий для нашої праці переказ про Івана Сірка, записаний Д.Яворницьким [5]. У збірнику фольклору «Народна пам’ять про козацтво» для нашої праці в першу чергу важливі народні перекази про Семена Палія, зафіксовані Я. Новицьким [10].
Культ воїна-звіра в українському військовому середовищі в XV – XVIII ст. досліджувався мало. Питання культу звірів в Україні в цей історичний період висвітлювалось тільки в окремих статтях. Досить ґрунтовно вивчав цю тему Л. Залізняк, подаючи відомості про існування явища воїнів-звірів у межах своїх робіт з давньої історії України та з історії українського козацтва [3, 4]. Ю. Фігурний у праці «Історичні витоки українського лицарства» один з підрозділів присвячує традиції культу звіра в середовищі українського козацтва. Значна частина підрозділу праці присвячена дослідженню зародження цієї мілітарної традиції [13]. Фундаментальна праця Д.Яворницького «Історія запорізьких козаків» має важливу для нас інформацію про козаків-характерників, а також про січового отамана Івана Сірка. У другому томі цієї праці детально описується період, коли Сірко був кошовим отаманом Запорозької Січі [14]. О. Апанович займалась дослідженням видатних постатей історії України козацької доби, зокрема розглядала особистості Максима Кривоноса й Івана Сірка [1]. Важливі для нашої праці історичні відомості містить біографічний нарис Ю. Мицика «Отаман Іван Сірко» [8]. Стаття С. Коваленка про Брацлавського полковника Данила Нечая подає відомості про військовий шлях цього відомого полководця, якого ще за життя вважали чаклуном-характерником [6].
Формування козацтва як військового стану українського суспільства пов’язане з наслідуванням і збереженням давніх звичаїв, які існували в Київськії Русі: суспільних, політичних, а також культурних і міфологічних. Д.Яворницький писав про наслідування козацьким...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet