головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Український голокост 1932 – 1933 років і Полтавщина
Автор: Безотосний Микола
кандидат історичних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін полтавського інституту економіки і права.

Український голокост 1932 – 1933 років і Полтавщина

Соціально-економічні та етнонаціональні інтереси українського народу в глобальних процесах сучасності неможливо зрозуміти без знання історії нашої держави. Україна будує свою суверенну державу, і питання правдивого вивчення нашої історії періоду сталінського тоталітарного режиму потрібно розглядати як шлях до демократії і громадянського суспільства. У вищих та середніх навчальних закладах потрібно впроваджувати у навчальний процес різні форми і методи для засвоєння молоддю трагічних подій 1932 – 1933 рр. в Україні та її регіонах. Різнобічне вивчення цієї проблеми – важливе завдання дослідників минулого, цим вони можуть внести особливо помітний вклад у написання історії нашого краю і всієї України.
Сьогодні світовому співтовариству відомо досить багато про причини голоду в Україні. Історики різних країн неодноразово зверталися до теми діяльності вищого політичного керівництва СРСР у 1932 – 1933 рр. Але досі актуальними є завдання аналізу діяльності Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича та інших радянських керівників, які несли особисту відповідальність за виникнення голоду.
Не викликає сумніву, що феномен голоду необхідно досліджувати у контексті політичного курсу тодішнього партійно-державного керівництва, спроби нового “комуністичного штурму” і побудови соціалізму “у ворожому оточенні”. Політичні та економічні стратегії, які насаджувалися Сталіним і його однодумцями, призвели до грандіозної соціально-економічної кризи та голоду 1932 – 1933 рр.
Найважливішою складовою цієї політики були державні заготівлі збіжжя, обсяги яких в умовах кризи сільськогосподарського виробництва виявилися настільки важкими, що українське село залишилося без хліба і продовольства. Методи “викачування” у селян зерна нині відомі до найменших подробиць.
Все почалося з вивезення українського хліба за кордон у 1929 році. За розпорядженням Сталіна його насильно вилучали у селян, застосовуючи цілий набір карально-репресивних засобів: конфіскацію майна та житла, штрафи і навіть арешти. Потім суцільна колективізація знищила п’ять мільйонів найкращих господарств, відібрала у людей 36 мільйонів десятин землі. Ще у 1930 році на XVI партійному з’їзді Сталін закликав “заарештувати і відправити на заслання десятки і сотні тисяч куркулів”. Але розкуркулювали не тільки середняків, “некомуністів” і “неактивістів”, а й тих, у кого не було жодного господарства – так званих “підкуркульників”. Архівні документи свідчать, що майже 85 тисяч українських “куркулів” було депортовано до Сибіру, 350 тисяч – втекли із села до міста, 550 тисяч людей – переховувалися в інших селах. Уже 1931 року по всій Україні великі площі стояли незасіяні, вирощений урожай не встигали збирати і вивозити, хліб гнив просто неба. Новостворені колгоспи не виконували планів, а вилучене в людей збіжжя майже повністю вивезли з України. І в 1932 р. і в 1933 р. СРСР продавав за кордон по 2 млн. т. зерна. Насіння для посіву не залишилося. Так більшовицька влада організувала голод….
Працюючи над великим науковим дослідженням, автору даної статті довелося вивчити більше 20 товстих папок так званих “антирадянських справ”. У них були такі пісні:

Всю пшеницю – за границю,
А овес – у МТС,
Що лишилось на стерні –
Роздамо на трудодні.

Організатором і натхненником геноциду 1932 – 1933 рр. в Україні була ВКП(б) і її “вірний бойовий загін” КП(б)У. В 1917 році більшовиків в Україні була лічена кількість. Створена в 1918 році у Москві КП(б)У за національним складом до ленінського заклику була не українською, а російсько-єврейською. Інтелектуальний потенціал більшовицької партії в Україні у 20 – 30-х роках був нижчий, ніж інтелектуальний потенціал суспільства, і скоєний нею злочин у 1932 – 1933 роках потрібно розцінювати як сатанізм і геноцид щодо українського народу.
Пальма першості у розробці тематики голодомору початку 30-х років належить західним дослідникам. Серед них у першу чергу слід назвати Р.Коквеста, Дж.Мейса і очолювану ним Комісію Конгресу США у справі голоду 1932 – 1933 років в Україні. У 1993 році у Києві автор цієї статті брав участь у роботі міжнародної наукової конференції по голодомору 1932 – 1933 років в Україні, виступав з доповіддю і спілкувався із вище переліченими вченими. Весь світ був стурбований наслідками голодомору 1932 – 1...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet