головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #2(35)
пошук по сайту
Масова культура в Україні
Автор: Ткаченко Надія
аспірантка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Масова культура в Україні

Масова культура, проникаючи в різні сфери життя сучасного суспільства і людини,  вже не обмежується суто сферою культури, а  визначає певною мірою поведінку людини, формує не лише громадську думку, а й свідомість. Саме тому проблема  масової культури сьогодні вимагає переосмислення, і, певно, що негативне її трактування нас не задовольняє. Культура сучасного інформаційного суспільства потребує нового цілісного аналізу, без накладання будь-яких (позитивних чи негативних) штампів. Також на фоні світових глобалізаційних процесів цікавим, на нашу думку, є дослідження взаємодії та взаємопроникнення глобальної та національної культури, масової та традиційної. 
Дослідники сучасної масової культури Ч.Мукерджі та М.Шадсон наголошують, що «автентичні» народні традиції, або «фолк», часто мають корені в культурі метрополій і владних еліт, а також що створені професійними авторами популярні твори можуть глибоко проникати в щоденну культуру простих людей. Відтак неможливо провести чітку демаркаційну лінію між високою і низькою культурою, або між автентичною «народною» і неавтентичною комерційною масовою культурою. Щоб уникнути розлогих пояснень, вони пропонують широке тлумачення популярної культури, яка, на їхню думку, обіймає народні вірування, форми практичної діяльності та культурні об’єкти локальних меншин, а також масову культурну продукцію, яка твориться за участю різних політичних і комерційних центрів, зразки елітарної культури, що набули масового поширення, та екземпляри народної культури, які стали музейним надбанням [3]. У запропонованому визначенні використовується термін «популярна культура», яка зазвичай ототожнюється з масовою.
Сучасна українська дослідниця Т.Гундорова у своїй роботі «Слідами Адорно: масова культура і кіч» зазначає: «Мистецький акт і художня форма стають у модерну добу товаром споживання. Саме це дає підстави говорити про виникнення особливого культурного феномену – масової, або популярної, культури. Обидва поняття, зрозуміло, ідентичні, хоча назва «масова культура» все-таки має певний відтінок неґативности». Натомість поняття «популярна культура» є нейтральнішим і навіть не завжди асоціюється з феноменом поп-культури. Щоправда, доводиться наголошувати, що популярна культура – явище цілком відмінне від народної культури. Популярна культура (як синонім до «поширеного та однорідного») стосується й мистецької продукції, що відображає смаки й розуміння більшости й взаємодіє в той чи інший спосіб (найчастіше інтеґрується) з офіційною культурою. Скажімо, українське літературне народництво – ідеально втілений просвітницький проект популярної (або «загальнонародної») культури, соцреалізм – один із варіантів масової тоталітарної культури» [1].
Критичне ставлення до масової культури започаткував Х.Ортега-і-Гассет. Активно продовжили її негативне трактування  представники Франкфуртської школи соціальних досліджень – М. Хоркхаймер, Т.Адорно, Е. Фром, Г. Маркузе. Критики масової культури наголошували, що масова культура невідворотно породжує «одномірну людину» (Г.Маркузе), яка перебуває в ситуації постійного відчуження від результатів своєї праці, суспільства та самого себе; наполягали на  неминучій загибелі «загальнолюдської культури» в результаті «послаблення еліти» та натиску «вульгарних мас». Однобокість критичних поглядів дала поштовх для апологетичних концепцій (Т.Парсонс, Е.Шілс, Л.Ростен, Е.Морен,  Ж.Фрідман, Д.Белл, Д.Макдональд, Б.Розенберг, Д.М. Уайт, М.Маклюен). За радянських часів проблеми масової культури розроблялися філософами і соціологами Г.Ашиним, Є.Карцевою, А.Кукаркіною, А.Мідлером, В.Шестаковим.  Серед сучасних дослідників масової культури на пострадянському просторі – А.Флієр, Н.Кіященко, К.Акопян, А.Захаров, С.Кагарлицька, Е.Шапінська, Є.Смольська, Г.Маркова, Т.Кузнецова, В. Самохвалова, К.Разлогов, В.Матвєєв, О.Золотухіна-Аболіна, а також Р. Сапенко, А.Гофман та ін. Доцільно відмітити популярність даної проблематики серед молодих вітчизняних дослідників (А. Данилюк, Н. Міщенко, Н.Доній та ін.).
Предметом нашого дослідження є українська масова культура. Ми маємо на меті виявити особливості української масової культури в контексті глобальної, дослідити взаємодію масової та традиційної культури на вітчизняному ґрунті.
Глобалізаційні процеси, як...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet