головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Жива історія Гуцульщини у спогадах столітніх гуцулів
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).

Жива історія Гуцульщини у спогадах столітніх гуцулів

Гуцульський регіон України розташований в Українських Карпатах і складається із Галицької, Буковинської та Закарпатської Гуцульщини. Галицька Гуцульщина розташована у центрі цього регіону і включає в себе Покутські Карпати, Чорногірський хребет, Гринявські та Чивчинські гори. Географічним і етнографічним центром всієї Гуцульщини є найвисокогірніший район України – Верховинщина [1].   
Філія «Гуцульщина» ННДІУ здійснює українознавчі експедиційні дослідження Гуцульського регіону України, що базуються на концепції експедиційного українознавства, яке є практичною реалізацією емпіричного напряму сучасного українознавства, розробленого науковцями ННДІУ під керівництвом академіка П. Кононенка [2]. З 1995 р. Філія «Гуцульщина» ННДІУ проводить українознавчі експедиції на території Гуцульщини, які дають можливість створити українознавчу джерельну базу для дослідження сучасного стану, проблем та перспектив розвитку самобутнього гірського краю.
За 15 років експедиційних досліджень Гуцульського регіону України окреслилися основні теми українознавчих експедицій: «Українознавчі експедиційні дослідження природи і екології Гуцульського регіону Українських Карпат»; «Українознавчі експедиційні дослідження  українського етносу в умовах Гуцульського регіону Українських Карпат»; «Українознавчі експедиційні дослідження етносоціальної системи Гуцульського регіону України»; «Українознавчі експедиційні дослідження матеріальної і духовної культури гуцулів» [3].
У сучасній науковій концепції українознавства академіка П. Кононенка наголошено на важливості всебічного вивчення людини: «…ядром українознавства (як і японо-, британіє-, росієзнавства) є людинознавство, – людинознавство є чи не найскладнішою, найтаємничішою системою, в якій важливу роль відіграють і потребують знань: біологічна природа; фізична структура; родові чинники; соціальна зумовленість світосприйняття і життєвої позиції; традиції; культура; життєва воля; психіка» [4, 41]. Тому в рамках проведення українознавчих експедицій на тему «Українознавчі експедиційні дослідження українського етносу в умовах Гуцульського регіону Українських Карпат» ми виділили окремий розділ – «Жива історія Гуцульщини в розповідях гуцулів літнього віку». Літніми ми вважаємо осіб сімдесятирічного віку і старше.  Багато нових історичних і досвідних знань ми одержали під час проведення інтерв’ю з гуцулами-респондентами віком 70, 80, 90 і більше років.
Варто відзначити наукову цінність історичного досвіду, про який ми дізналися під час зустрічей та спілкування із столітніми гуцулами-респондентами. В архівному фонді Філії «Гуцульщина» ННДІУ зберігається дорогоцінний «Українознавчий джерельний золотий запас» – документальні фотографії, аудіо- і відеозаписи інтерв’ю із дванадцятьма столітніми гуцулами Верховинщини. Наведемо їх імена та місця проживання: Іван Рошеюк (Дземброня), Олесій Венгрин (Синиці), Василь Максим’юк (Верхній Ясенів), Євдокія Зеленська (Топільче), Марія Кошелюк (Верховина), Іван Остафійчук (Верховина), Марія Пітиляк (Ільці), Іван Семенюк (Ільці), Михайло Тимофійчук (Пробійна), Євдокія Павлюк (Криворівня).  
Письмові записи інтерв’ю із вищезгаданими довгожителями Гуцульщини, їх документальні фотографії були опубліковані раніше у регіональних журналах «Гуцульщина» і «Гуцульський календар» та районній газеті «Верховинські вісті». Протягом 2008–2009 років на території Верховинського району Івано-Франківської області ми здійснили українознавчі експедиції до двох столітніх гуцулів: Данилюка Олексія Васильовича і Зітинюк Марії Іванівни. Пропонуємо до уваги всіх дослідників українознавства інтерв’ю із респондентами як експедиційне поповнення українознавчої джерельної бази.   
Видатні українські письменники І. Франко, Ю. Федькович, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, М. Ломацький, польський письменник С. Вінценз, дослідники і літератори Гуцульщини В. Гнатюк, В. Шухевич, П. Шекерик-Доників, П. Плитка-Горицвіт та багато інших у своїх літературних творах і етнографічних роботах часто використовували гуцульський діалект української мови, записаний ними під час спілкування із довгожителями краю.         
Експедиційна робота із респондентами літнього віку має певні особливості. У стат...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet