головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
СекціяV. «Освіта та виховання як чинники формування цілісної особистості на засадах українознавства»
Автор: Крижанівська Валентина
завідувач відділу філософії освіти і освітніх технологій НДІУ МОН України.
Секція V. «Освіта та виховання як чинники формування цілісної особистості на засадах українознавства»

22 жовтня 2004 року під гостинним дахом Київського Будинку вчителя в рамках XXІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічні, політичні та етнонаціональні чинники буття народу в системі українознавства», організованої і проведеної Науково – дослідним інститутом українознавства МОН  України, відбулося засідання секції «Освіта та виховання як чинники формування цілісної особистості на засадах українознавства».
Для участі у роботі секції надійшло 86 заявок від освітян з різних областей України. Виступили 48 наукових і педагогічних працівників, яких турбує сучасний стан освіти і науки в Україні, їх суспільне визнання і соціальний статус, місце серед державних пріоритетів, а також викликає занепокоєння стан суспільної моралі та інших складових, що мають обстоювати і зумовлювати національні системи освіти і науки в Україні, сприяти побудові демократичного гуманного громадянського суспільства.
На засіданні було окреслено коло завдань:
- обговорення актуальних проблем формування особистості через самопізнання, саморозвиток до сприйняття цінностей українського світу та світового співтовариства;
- обмін досвідом щодо вдосконалення системи навчання і виховання в контексті філософсько-педагогічної думки «Людина-родина-нація- держава»;
- створення інформаційної бази перспективного досвіду у сфері формування цілісної особистості на засадах українознавства;
- впровадження нових технологій формування цілісної особистості на засадах українознавства.
 П.П. Кононенко, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, зазначив, що український народ визначив необхідність нового етапу  в розвитку освіти як гуманістичної, національної, духовної, заснованої на здобутках вітчизняної та зарубіжної педагогіки, інтелектуальної і демократичної, гарантованої Конституцією, всіма засобами держави та суспільства. Для цього педагогові потрібні націленість на співмислення й співпереживання, усвідомлення: учитель не фах, а Доля, а тому його жереб - то найвища гуманістична свідомість, прагнення до висот людяності, професіоналізму й глибин патріотизму, граничне напруження волі. Волі творця: все дослідити й пізнати, зрозуміти й осягти, зробити органічною часткою власної душі й долі,  навчити творити спочатку себе, а далі й учнів, з індивіда індивідуальність – родову, соціальну, духовну й культурну, громадську й політичну. Шлях невпинного саморозвитку обрали педагоги Українського гуманітарного ліцею, очолюваного Г.С. Сазоненко, заслуженим учителем України. Понад 10 років викладачі й ліцеїсти співпрацюють з Інститутом українознавства, у структурі якого розвивався ліцей на початковому етапі.
Логічно, що педагоги ліцею стали авторами численних наукових розвідок, у тому числі відомих і високо оцінених і за межами України.
Г.С. Сизоненко (Київ) презентувала учасникам секції свою останню працю – посібник «Педагогіка успіху» (досвід становлення акмеологічної системи ліцею), який адресується всім, хто сповідує нову філософію освіти, у центрі якої – становлення успішного і компетентного громадянина України. На основі методології українознавства, педагогіки і психології життєтворчості у посібнику розкриваються змістові, психологічні, технологічні та управлінські параметри становлення і розвитку інноваційної акмеологічної системи ліцею, аналізуються історичні уроки творчого використання потенціалу успішних вітчизняних і зарубіжних систем.
          Директор загальноосвітньої середньої школи №252 (Київ) Л.П. Яресько, презентувала новий навчально-методичний посібник, створений за «Концепцією національної школи – родини» Інституту українознавства. У ньому розкрито українознавчу методологію змісту навчання основам наук (фізики, географії, біології, української літератури, історії, трудового навчання) та виховного процесу в школі. Подані методичні поради щодо викладання інтегративного курсу «Українознавство».
Виступи учасників були  виваженими. В них відзначалася роль Інституту українознавства МОН України щодо наукового і програмного забезпечення викладання інтегративного курсу «Українознавство» та українознавства як філософії освіти.
Змістовни...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet