головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Переселення вихідців з українських губерній на Ставропольщину у ХVІІІ–ХІХ ст. (за результатами українознавчої експедиції)
Автор: Істоміна Надія
заступник голови оргкомітету Міжнародного конкурсу з українознавства, науковий співробітник відділу
філософії та освітніх технологій НДІУ

Переселення  вихідців з українських губерній на Ставропольщину у  ХVІІІ–ХІХ ст. (за результатами  українознавчої експедиції)

Зажурилась Україна.
Така її доля.
Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує,
Козачество гине.
Україно, Україно!
Серце моє, ненько,
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько.
Т. Шевченко

 У рамках виконання Національним науково-дослідним інститутом українознавства держбюджетної науково-дослідної теми «Український етнос у світовому часопросторі» (2007–2009)  з ініціативи її наукового керівника, професора, директора ННДІУ П. Кононенка,  у липні – серпні 2009 р. була здійснена експедиція на Ставропольщину (РФ), до краю, який з давніх-давен вважається етнічною територією українців. Цей факт доведений видатним українським істориком, дослідником України М. Грушевським  і викладений у 1907 р. в популярній праці «Про старі часи на Україні»:   «Хотів я дати громадянству нашому книгу …, оживлену образками минулого житя, уривками нашої старої творчості, нашої славетності і знимками цікавих предметів старого побуту, портретами давніх українських діячів, картами і плянами вікопомних подій …, від найдавнішої доби, куди не сягає ще писана історія, і до наших часів  свідомого українського житя, коли хочеться не обмежитися самою тільки зверхнею історією володарів і війн, а показати і те, як жилося народові, в якім напрямі розвивалося його житє громадське і культурне» [1, 3]. Це засвідчує й етнографічна мапа України, на якій окреслені  кордони етнічної  української землі.
Розпочалося дослідження проблеми    переселення українців з українських губерній на  Ставропольщину у  ХVІІІ – ХІХ ст. Національний науково-дослідний інститут українознавства став ініціатором проведення українознавчої  експедиції на Північний Кавказ – регіон, де  проживає одна з найчисельніших  українських діаспор, з метою вивчення цього питання.  Експедиція була проведена за  різними  напрямками:
– складання опитувальника для спілкування з респондентами – місцевими жителями Ставропольщини;
– бібліографічний пошук літературних, наукових, документальних джерел на території Ставропольщини: інформаційні видання (державна система науково-технічної інформації); реферативні видання: журнали, збірники; експрес-інформація; оглядові видання;
–  ознайомлення з експозиціями музеїв (краєзнавчого та козацтва);
– поїздка у станиці Ставропольського краю, де живе більшість українців, для проведення опитування.
 Експедиційні українознавчі наукові дослідження  не тільки на теренах України, а й за її межами, особливо в тих регіонах, де проживають представники українського етносу, мають велике  значення для визначення неповторності та самобутності  українського  історичного процесу, окреслюючи його хронологічні межі та трактуючи явища суспільно-політичного й науково-культурного життя розділеного кордонами  українства. Активізація наукових досліджень у різних  галузях, зокрема в етнології, антропології, географії тощо,  потребує вивчення та використання як уже опублікованого, так і нещодавно віднайденого джерельного матеріалу, його системного зібрання, нового прочитання, класифікації та опублікування як в Україні, так і за її межами. «Жодна наука, а тим більше українознавство як система наук, не може успішно розвиватися без опанування і збагачення джерельної бази, осмислення джерелознавчих проблем. Загальні принципи джерелознавства, його методологічні засади, … є універсальними і повною мірою можуть бути застосовані в українознавстві» [2,17]. Цілком очевидно, що коло джерел визначається предметом кожної науки, «українознавство є цілісною системою наукових інтегративних знань про Україну  й світове українство як цілісність, як геополітична реальність, що розвивається в цілісності простору й часу» [2,17].
Визначальними для українознавства є історичні джерела. «Особливість джерельної бази українознавства полягає  в тому, що вона функціонує на порубіжжі історичних, етнологічних, філософських, культурологічних, правничих, релігієзнавчих, філологічних, економічних, природничих та ін. знань» [3, 25].  Українознавство як наука інтегративна сп...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet