головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Соціогуманітарне знання та проблемність формування освіченої людини
Автор: Бугров Володимир
кандидат філософських наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Соціогуманітарне знання та проблемність формування освіченої людини

Аналіз сучасних реалій української освіти засвідчує відсутність чітко вираженого впливу на неї поточної економічної та фінансової кризи у світі. Такий висновок, можливо, є неочікуваним, але він очевидний: криза в українській освіті розпочалася набагато раніше, і тому нинішні потрясіння вже  мають надто слабкий резонуючий ефект.
Упродовж 18 років незалежності України українське суспільство не виробило узагальненого бачення відповідей на питання: «яка, власне, освіта потрібна українському суспільству?» та «що означає бути освіченою людиною в сучасному світі?». Звідси й випливають негаразди в сучасній українській освіті, які виражаються, наприклад, у наявності більшої кількості вузів, аніж, скажімо, у Франції, у підготовці такої кількості, припустімо, юристів та економістів, які ніколи не будуть затребувані в економіці, у різкому падінні освіченості суспільства як у природничо-науковій, так і соціогуманітарній підготовці.
До сьогодні освітянська галузь України фактично живе ще успадкованими від Радянського Союзу баченнями та інтенціями, коли між собою поєднуються рівень освіти (наприклад, магістр), галузь (наприклад, математика) і професія (наприклад, інженер-дослідник). Більше того, професія та посада до сих пір пов’язані між собою, хоча як Європа, так ще раніше й Америка відмовилися від такої кореляції (за винятком медицини, фармакології, ветеринарії тощо). І саме невиробленість та відсутність  чітких критеріїв визначення місця освіти як підсистеми в системі соціуму призводить до згаданих вище перекосів.
Наслідком (одночасно й причиною) цього є те, що імплементація Болонського процесу, який є передусім соціально-економічною реальністю (пов’язаною із формуванням системи єдиних ринків у Євросоюзі – у тому числі ринків праці, освіти і знань), набирає в Україні спотворених форм, коли на передній план виходять формальні чинники, але не власне мета та зміст освіти. І ось від цієї відправної точки – розуміння витоків кризи – випливають такі міркування.
Потреби сучасного гуманітарного розвитку України вимагають осмислення образу людини в сучасному світі. При цьому для політичної та інтелектуальної еліти України невідкладним завданням є вироблення такого образу стосовно сучасного громадянина нашої країни, а отже – тих якостей, які сприяли би сталому розвитку держави. Такий образ має корелюватися з вимогами сучасного глобалізованого світу, інформаційного суспільства, конкурентної економіки тощо. Основою такого образу може стати принцип, закладений Вільгельмом фон Гумбольдтом у підвалини класичного університету, а саме принцип «Bildung» в його двоякому значенні – «освіта» та «утворення людини».
Отже, цей принцип у поєднанні з категоричним імперативом Іммануїла Канта може бути викладений таким чином: за умов стрімкого розвитку цивілізації в добу невпинного зростання об’єму знань слід закласти в основу гуманітарного розвитку України образ Людини Компетентної, Знаючої та Умілої, який протистоїть образу Людини Функціональної. Саме останній до сьогодні домінує в суспільній практиці, завдаючи невиправної шкоди українському суспільству.
Плекання Людини Компетентної, Знаючої та Умілої узасаднюється трьома складовими: Освіта; Культура; Світогляд.
Для осмислення цих складових необхідно усвідомити місце Освіти як невід’ємної складової гуманітарного розвитку Українського суспільства, оскільки до сьогодні освіта розглядається передовсім у когнітивному вимірі – як передача певної суми знань, коли учень та студент розглядаються як певні «вмістилища» для накопичення знань. За умови зростання інформаційного потоку такий підхід виявляється безперспективним.
Отже, Освіта повинна спрямовуватися на прищеплення навичок творчого мислення на основі відтворення відомих його зразків.
Для цього слід запровадити на шкільному рівні освіти цілісну систему суспільствознавчих та антропологічних знань у вигляді інтегрованого курсу «Суспільствознавство», який об’єднував би у собі знання з таких предметів, як Філософія, Соціологія, Культурологія, Релігієзнавство, Політологія, Економіка, Правознавство, Етика та Естетика. Такий курс повинен логічно доповнювати інтегрований курс «Українознавство», програма якого вироблена в Національному науково-дослідному інституті українознавства МОН України пі...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet