головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
"Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз
Автор: Галько Оксана
кандидат історичних наук, завідувач відділу координації вітчизняних і зарубіжних центрів українознавства НДІУ.

"Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз

Світова культура багата на пам'ятки, що є духовним надбанням людства. Серед них – і давньоіндійська епічна поема "Рамаяна", на якій виховувалося і нині виховується кожне покоління індійців. Цінна вона і для українців, насамперед тим, що ті чи інші її реалії мають аналогії в українському фольклорі, звичаях, обрядах, уявленнях [6, 210].
"Рамаяна" – це розповідь про життя і подвиги легендарного царевича Рами, найстаршого і найдостойнішого з чотирьох синів царя Дашаратхи, народження якого відбулося за незвичайних обставин і за допомогою чарівного дару (міфологічний мотив народження героя) [10, 169].
У царя Дашаратхи не було дітей. Якось цар поїхав на полювання. Там він поцілив стрілою оленя, який парувався з оленицею. Згодом виявилося, що олень був єдиним сином сліпих відлюдників, які мешкали у цьому лісі. Вбиті горем батьки прокляли Дашаратху, провістивши йому втрату сина. Цар розповів про пригоду верховному жерцю, і той порадив йому принести щедрі пожертви богам. Під час священнодійства з жертовного полум'я постала небесна істота, яка тримала в руках золоту посудину з напоєм. Його випили порівну дружини Дашаратхи, і в належний час кожна з них подарувала царю сина. Царевич Рама народився дещо раніше, тому вважався найстаршим.
Брати зростали, навчалися різним наукам, особливо військовій справі та мистецтву керувати державою. Рама змалку славився кмітливістю, хоробрістю і воїнським умінням, тож мудрець Вішвамітра попросив його прогнати злих демонів, які чинять йому різні капості при пожертвах. Рама з братом Лакшманом пішли з Вішвамітрою, який навчив їх володіти божественною зброєю, і брати здійснили чимало славних подвигів.
Тим часом Джанака, цар сусідньої держави, влаштував для найстаршої дочки Сіти сваямвару – давній весільний обряд, коли дівчина-царівна через певне випробування сама обирає собі чоловіка. У царя Джанаки був лук, який колись подарував йому бог Шіва. Тож цар оголосив: хто натягне тятиву цього важкого лука, той і стане чоловіком його доньки. З усіх численних претендентів на руку й серце царівни із завданням упорався лише Рама: він так натягнув тятиву, що вона луснула. Сіта уквітчала Раму весільною гірляндою й визнала своїм чоловіком.
Далі сюжет розгортається ще динамічніше: на вимогу своєї наймолодшої дружини, яка колись вилікувала царя, за що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання, Дашаратха відправив царевича у 14-річне вигнання, позбавивши при цьому права посісти трон. Разом із Рамою у вигнання пішли його дружина Сіта і брат Лакшман.
Нещастя царевича вигнанням не скінчилися – злі демони викрали його дружину. У лісі, де зупинилися вигнанці, з'явився чарівний олень, на якого перетворився демон Маріча. Рама на прохання Сіти подався на його лови, залишивши дружину під наглядом брата. Однак, хитрий Маріча, зімітувавши голос царевича, виманив і Лакшмана [14, 189].
Далі настає один із кульмінаційних моментів поеми: Сіту викрадає злий демон Равана, який виманює її, прибравши подобу святого відлюдника. Рама вирушає на пошуки Сіти, знаходить її і визволяє, потім повертається додому і заступає на царський престол.
Дослідники епічної поеми підкреслюють подібність її до міфів "Ріг веди". Епічний конфлікт Рами з Раваною ілюструє протистояння Врітри з Індрою, котрий в українському фольклорі виступає Громовиком (воїном, пастухом, землеробом, ловчим). Індолог С.Наливайко вважає ці міфологічні конфлікти відбиттям календарної, землеробської міфології, які, в свою чергу, знайшли своє відображення і в українському фольклорі.
Порівняльним типологічним аналізом фольклорних жанрів народів світу займалося багато науковців. Серед сучасників, насамперед, слід приділити увагу праці П.А.Грінцера "Давньоіндійський епос" [2], де він довів казковість сюжету "Рамаяни" та здійснив порівняльний аналіз російських казок і подібних типологічних сюжетів поеми. Перекладач "Махабгарати" Б.Л.Смирнов зіставляв окремі теми "Рамаяни" й поеми О.С.Пушкіна "Руслан і Людмила" та дійшов висновку, що вони дуже схожі: хід подій відбувається за однаковою схемою – злий чаклун викрадає дружину, чоловік відшукує чаклуна, бореться з ним і повертає дружину [2, 178]. Б.Л.Смирнов також висловив думку про фольклорне походження цієї поеми, хоча конкретних джерел, на які спирався О.С.Пушкін при написанні поеми, не назвав....


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet