головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Розмова з Анатолієм Конверським
Автор: Ренке Тетяна
Старший науковий співробітник відділу науково-технічної інформації

Розмова з Анатолієм Конверським

А.Є.Конверський – автор низки підручників з логіки (1998, 2000, 2004), наукових праць, серед яких монографії: "Проблема обґрунтування в логіці та методології науки" (1985) й "Теорія та її обґрунтування"(2001).
Колом наукових інтересів А.Є.Конверського є актуальні проблеми логіки та методології науки. Нині він досліджує основні властивості теорії як головного підсумку пізнавальної діяльності, розкриває природу методологічного аналізу наукового знання, визначає основні риси предметного світу теорії, аналізує суть моделей обґрунтування теорії (дедуктивної та індуктивної), досліджує шляхи виявлення конкретно-наукової теорії у вигляді логічної моделі, зв’язок проблеми обґрунтування теорії з основними ідеями сучасної логіки. Ці та інші результати досліджень А.Є.Конверського складають значний внесок у розвиток вітчизняної логіки – науки.

- Анатолію Євгеновичу, Ви обрали філософію чи вона обрала Вас? Як це сталося?
- Все було значно простіше. Я виріс у сільській учительській сім'ї. Це значною мірою визначило мій майбутній шлях: я з дитинства мріяв стати педагогом. Авторитет учителя тоді був досить високим.
Багато в чому на формування мого професійного інтересу вплинула вчителька історії Стеценко Марія Павлівна. Вона не просто викладала фактичний матеріал у хронологічній послідовності, а намагалася розкрити причини й наслідки конкретної історичної події, вказати на закономірності історичного процесу, які проглядалися за діями історичних постатей і за проявами конкретних соціальних змін. А потім – навчання на філософському факультеті Київського державного університету імені Т.Шевченка, написання перших курсових робіт, вибір теми дипломної роботи, навчання в аспірантурі на кафедрі логіки: захист кандидатської дисертації у 1975 р., через декілька років – у 1992 р. – докторської. Вдячний спілкуванню із такими вченими-педагогами, як К.П.Руденко, В.С.Дмитриченко, В.Т.Павлов, Ю.К.Савельєв, В.І.Шинкарук, М.В.Попович, С.Б.Кримський.
- Як би Ви оцінили сучасний стан української філософської науки?
- Прикметник "сучасний" не дуже пасує філософії. Особливістю філософських досліджень є те, що філософ не експериментує, не досліджує емпіричні факти, не втручається у повсякденну реальність. Філософ веде діалог, полемізує з видатними мислителями людської цивілізації через тексти, книги, в яких викладені відповідні філософські системи. Тому із цієї точки зору сучасними є і Платон, і Б.Рассел, і Р.Де карт, і П.В.Копнін та інші.
Що стосується Вашого запитання, то можна сказати, що для сучасних філософських досліджень характерна відкритість, плюралістичність у підходах до конкретних філософських систем, відсутність однобоких, категоричних оцінок, виваженість і толерантність у трактуванні діяльності відповідних філософських шкіл.
- Хто на Вашу думку є найбільшим філософом сучасності? Чому?
- Оскільки ми стали на позиції об'єктивного, плюралістичного підходу до оцінки світового філософського процесу, то говорити про якусь конкретну постать у цьому розумінні було б некоректно.
Можна говорити про Л.Вітгенштейна, який стояв біля витоків аналітичної філософії, про Ж.-П.Сартра як видатного представника французького екзистенціалізму, про П.В.Копніна як "червоного позитивіста", який дуже багато зробив для формування революційного погляду на тогочасні філософські дослідження.
Доцільно говорити про сучасну філософську епоху, яка прийшла на зміну класичній філософії, її можна назвати некласичною, постнекласичною, але головне – вказати на те, що відбулася зміна парадигми філософських досліджень. Якщо у класичній філософії предметом дослідження було співвідношення мислення і буття, то у некласичній філософії мислення розглядається як практичне мислення, як мова.
Така постановка питання спричинила появу філософії мови, різних концепцій філософської антропології, інтенсивний розвиток різноманітних концепцій методології науки від логічного позитивізму до епістемологічного анархізму Пола Фейєрабенда.
- Які філософські питання сьогодні найбільше турбують українців?
- На сьогодні у центрі уваги дослідників – питання духовного ренесансу української нації, принципи взаємодії української культури із культурами інших народів, які населяють Україну, теоретичне обґрунтування  міжконфес...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet