головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Геннадій Удовенко – дипломат і політик
Автор: Ренке Тетяна
Старший науковий співробітник відділу науково-технічної інформації

Геннадій Удовенко – дипломат і політик

Бувають люди, біографії яких настільки пов’язані з розвитком держави, що за ними можна писати історію.
Геннадій Удовенко – дипломат і політик. При згадці його імені спадають на думку перші роки української незалежності, розбудова дипломатичної служби молодої держави і тогочасні українські посли в найповажніших столицях світу, імена яких прикрасили б список духовної еліти будь-якої країни: Левко Лук'яненко, Дмитро Павличко, Геннадій Удовенко...
Під його керівництвом Українська амбасада у Варшаві здобулася на статус осередку української культури, української самостійницької думки в цілому центральноєвропейському регіоні.
Ті наші земляки, які в середині 90-х мали нагоду побувати в Польщі, свідчили, що українське посольство у Варшаві було справжньою, а не паперовою територією України. А окрім цього, була участь у поважних міжнародних конференціях, праця на посаді заступника міністра закордонних справ України і – один із вершинних здобутків української дипломатії останнього десятиліття – головування Геннадія Удовенка на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН.
Та є ще одна іпостась Геннадія Удовенка – Удовенко-політик. Саме його Народний Рух України під керівництвом легендарного В’ячеслава Чорновола висунув на посаду Президента України. А після трагічного вбивства Народного Лідера, йому випало очолити Рух і гідно провести його крізь вирування пристрастей та крутозлами української історії на початку III тисячоліття.
Геннадій Йосипович – автор законів України "Про громадянство України", "Про імміграцію", "Про внесення змін і доповнень до Закону України, Про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"", проекту Постанови Верховної Ради України "Про визнання голодомору 1932-1933 рр. геноцидом проти українського народу".
Голова Комітету з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко – гість журналу "Українознавство".
- Геннадію Йосиповичу, Ви відомі усій українській спільноті як дипломат, міністр, державотворець, людина, яка стояла у витоків української державності, як дуже багатогранна натура. Чому на сьогодні в Україні так не просто будувати саме національну державу?
- Дійсно, є багато пояснень цих причин. Дуже прикро, що протягом 15 років незалежності української держави, ми не розробити національну стратегію розвитку України як держави, в основу якої можна було б покласти так звану українську національну ідею. Що таке українська національна ідея? Це проголошення української незалежної держави або виборення її, адже, як відомо, незалежності передувала багаторічна і навіть багатовікова боротьба українського народу за свою незалежність, і мільйони людей загинули за волю України. Україна має стати демократичною, потужною державою, де кожний громадянин міг сказати, що він – українець, і це наша земля незалежно від етнічного походження. Тобто частиною української національної ідеї є формування української політичної нації на кшталт, скажімо, американської, французької політичної нації. Коли ви в американця запитуєте: "Хто ти за своїм походженням?", – він скаже: "Я – американець", – незалежно від свого етнічного походження. Теж саме запитаєш француза, і, навіть, якщо він – чорний африканець, то скаже, що він – француз.
Мета утворення української політичної нації полягає у тому, щоб житель України, незалежно від свого етнічного походження сказав, що він українець. Я наголошую на цьому. Нещодавно була конференція, присвячена саме формуванню української політичної нації, яку проводило товариство національних меншин України, незалежно від етнічного походження, вони назвали себе українцями, так, як американець, так, як француз. Мені було гірко слухати, коли Кучма сказав, що українська національна ідея не спрацювала. Як так не спрацювала? Ти нічого не зробив, щоб вона спрацювала. Президент першим повинен бути провідником саме національної політики. Це нічого спільного не має з націоналізмом. У нас дуже часто плутають ці поняття, і противники української державності їх використовують. Подібно до того, як нас колись називали бандерівці тільки тому, що ми розмовляємо українською. Хоча Бандера – борець за волю України і віддав своє життя за неї. Не так давно я був у Парижі з одноденним візитом. На...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet