головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
У пошуках істини і благодаті
Автор: Лопушанська Галина
директор Львівської української гуманітарної гімназії з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови, заслужений учитель України (Львів)

У пошуках істини і благодаті

Люди стають великими тільки тоді, коли народ прагне їх мати.
І.Огієнко

Потрясаюче глибока мисль загалом: люди стають великими тільки тоді, коли народ хоче їх мати, – і особливо в цих специфічних умовах – серед учасників науково-практичної конференції, присвяченої великому педагогові І.Огієнку, яку проводив Український гуманітарний ліцей Національного університету імені Тараса Шевченка.
Директор ліцею заслужена вчителька Г.С.Сазоненко, онука Іларіона А.А.Марушкевич, декан факультету соціології В.Б.Євтух, директор Інституту українознавства П.П.Кононенко, ректор Українського університету (м.Москва) В.С.Ідзьо, численні науковці, педагоги з областей України ділилися роздумами про життєвий шлях І.І.Огієнка – видатного громадського і церковного діяча, вченого і педагога.
Відзначаємо різні підходи й аспекти висвітлення великого шляху великого сина українського народу; вражає незвичайний діапазон інтересів, обдаровань і напрямків його діяльності, – але водночас відчуваєш: по-перше, виняткову цілісність долі і творчості, світогляду, ідеалу і форм життєдіяльності І.Огієнка – педагога, міністра, ректора, митрополита; а по-друге, дивовижну суголосність його з минулим і сучасним.
У минулому – з Іларіоном (автором "Слова о законі і благодаті") та Володимиром Мономахом (автором "Поучення дітям"), а в сучасному – з проблемами України та шуканнями шляхів розвитку освіти й педагогіки.
Щодо минулого: це – постійний пошук шляху до істини й щастя, а тому акценти на необхідності шукати секрет буття і сутності людини та основ розквіту Батьківщини і кожної особистості, ролі в їхньому розвитку патріотизму та людяності, глибини віри та честі.
Щодо сучасного – це болюче питання: що є людина, а тому чим (мета, зміст, засоби її розвитку) має стати освіта? А водночас: яким має бути педагог?
Маємо чимало ідей: і щодо особистості навчання, і щодо 12-річної школи та 12-бальної системи оцінювання. І все ж є й відчуття: нова – суверенна! – Україна потребує не так поліпшення, як принципово нової організації системи освіти. Бо поліпшення, щоб ми не думали, буде поліпшенням старої – імперсько-більшовицької системи освіти.
А потрібна освіта, адекватна новій – суверенній Україні.
І тут ми маємо йти ще глибше до І.Огієнка, переконуючись: справа не в парадигмі "старе" – "нове", а в якісному наповненні тих понять.
"Старий" І.Огієнко – сучасний шлях у майбутнє; оновлення імперської педагогіки – повернення в минуле, нерідко – антиукраїнське.
Ось чому і влада, і народ повинні хотіти нових людей – патріотів, професіоналів, гуманістів як прагнув виховати, і яким був сам І.Огієнко.
Конференція, її доповідачі змусили мене перечитати праці І.Огієнка. Зокрема працю "Наука про рідномовні обов'язки". Професор був прозаїком і поетом, філософом і естетом, істориком і українознавцем.
Мені небайдужа доля українського народу, української мови. Я не можу забути слів: "Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, ступінь нашої свідомості... Не стане мови – не стане національности..."
І.Огієнко бажав добра рідному народові, любив свою рідну землю, Батьківщину і гордився нею. До речі, він зрікся свого ректорського (у Кам'янець-Подільському університеті) утримання і передав його на заснування студентських стипендій. Хіба в наш час міг би зробити ректор Київського університету імені Тараса Шевченка?
І.Огієнко говорив: "...Защепіть вихованням найголовніші основи правдивого українства. ...навчіть глибокої пошани до української літературної мови..." Він виклав цілу програму для нашої національної школи сьогодні. Отже, ця книжка має бути в кожній українській хаті, а зміст її має знати кожний, хто називає себе свідомим українцем, а також вважають рідну мову, бо це душа народу, серце народу. Гине мова – гине народ."
Особливо актуальним є питання морального самовдосконалення особистості, якому великого значення надавав педагог, історик, філософ, освітній та церковний діяч І.Огієнко, присвятивши ряд праць вирішенню цієї проблеми.
І, нарешті, як підсумок: найсучасніша українська педагогіка – педагогіка гуманізму й патріотизму, її провідна ідея – державно-національна, а інтегруючою системою виховання й навчання, усіх освітніх предметів – українознавство.
Найпереконливіші докази – творчість великого І.Огієнка і надзвичайно...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet