головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Інтерв’ю з видатними діячами України
Автор: НДІУ
Науково-дослідний інститут українознавства

Інтерв’ю з видатними діячами України

Віктор Ідзьо, ректор Українського університету у Москві, член Ради об’єднання українців у Росії, голова українського Історичного клубу м.Москви.
– Без сумніву, десятиліття такого Науково-дослідного інституту українознавства, яким є Київський інститут, це велике свято не тільки в масштабах науки Києва, але й України та всієї української діаспори, оскільки Інститут, як ми знаємо, концептуально із самого початку своєї діяльності взяв курс на дослідження української світової діаспори і особливо на дослідження української світової діаспори в Росії. Хочеться наголосити на тому, що Науково-дослідний інститут українознавства підтримав усі проекти науково-дослідного і наукового характеру в першу чергу в Російській Федерації. З інститутом ми співпрацюємо майже десять років, за його підтримки вийшов змістовний том "Українська діаспора в Росії", куди увійшли найкращі наукові праці науковців української діаспори, що стосується тієї проблематики.
Науково-дослідний інститут українознавства уклав угоду з Українським університетом м.Москви і активно співпрацює у цьому напрямі. Зокрема директор Інституту Петро Петрович Кононенко, обраний головою вченої ради Українського університету м.Москви неодноразово приїжджав на наші наукові форуми. Ми маємо сьогодні в його особі захисника наших інтересів у Росії, що засвідчує серйозна і аргументована стаття, яка вийшла щойно в нашому збірнику, де критикується Російська влада, що не задовольняє наукові, культурні, освітні потреби українства в Російській Федерації. Така позиція НДІ українознавства свідчить про те, що він дійсно намагається не на словах, а на ділі допомагати українській діаспорі в Росії і зокрема – розбудовувати науково-освітні інституції на теренах Російської Федерації. 2002 рік проголошення президентом Путіним роком України в Росії, і я думаю, що Науково-дослідний інститут активніше буде допомагати нашій діаспорі. На черзі великий проект університету і НДІ українознавства, спрямований, в першу чергу, на задоволення освітніх українознавчих потреб у Російській Федерації. За цей рік ми хочемо виробити стратегію і тактику для того, що українознавство як офіційну наукову одиницю ввести в середовище широких наукових і освітніх осередків у Російській Федерації.
Мушу сказати, що російська влада традиційно напрацьовує нові і відшліфовує старі методи, якими вона користувалася щодо України протягом XVII – XX століть. Ось візьмемо рік України в Росії. Він абсолютно не підкріплений жодними заходами щодо української діаспори в Росії. Об’єднання українців у Росії не має ніякого приміщення , воно не стоїть на балансі Російської Федерації. Така сама ситуація в Москві з іншими інституціями: Український університет, Український історичний клуб добиваються офіційного фінансування всіх науково-дослідних проектів на широких теренах Росії і видання наших офіційних наукових вісників за рахунок Російської держави. Таким чином, декларативні заяви, які сьогодні лунають від офіційних представників РФ, довіри не викликають.

Іван Курас, віце-президент НАН України:
Сьогоднішній ювілей – це свято гуманітаристики нашої, це свято суспільних наук і не тільки для цієї частини вчених та науковців, яка працює у вищих навчальних закладах, у науково-дослідних інститутах. Українознавство – узагальнений символ цих наук, цих дисциплін, як навчальних дисциплін у вищих школах як комплекс наук, які об’єднуються цим ємним поняттям. І, звичайно, це дуже добра нагода віддати належне зробленому і ще більший привід і, навіть, обов’язок, я б сказав, заглянути у майбутнє, підбити підсумки, дійсно проаналізувати самокритично, що було зроблено, а ще багато попереду невирішених проблем – організаційних, кадрових, видавничих, проблеми координації, які нам треба спільно вирішувати, і тому ми вважаємо, що це подія дійсно для нашої держави, для інтелігенції української, для науки нашої, взагалі це наше свято душі.
Я пропоную по-справжньому зімкнути лави усіх українознавців, і зробити справжню координацію академічних інститутів і інституцій українознавчих. Я вважаю це своїм службовим обов’язком і людським обов’язком.

Наталія Руденко, директор Сімферопольської української гімназії:
– Це для нас свято дуже дороге, тому що ми вважаємо цей інститут причетним до створення нашої гімназії, і це дійсно так. М...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet