головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Своє десятиріччя інститут українознавства зустрічає в розквіті творчих сил
Автор: Пасемко Іван
член Міжнародної науково-координаційної ради з проблем українознавства.

Своє десятиріччя інститут українознавства зустрічає в розквіті творчих сил


Трохи історії. НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України (до 21 червня 2000 року – Інститут українознавства при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) розпочав свою діяльність як самостійний підрозділ при Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти України 1992 року. Сьогодні в НДІ українознавства функціонує п’ятнадцять підрозділів та філія "Гуцульщина" в Івано-Франківській області. Власне, ті підрозділи інституту своїми науковими уподобаннями й інтересами та опрацюваннями різноманітних проблем охоплюють життя всього світового українства в 64 країнах нашої планети, увесь спектр українознавства як науки та навчальної дисципліни в дошкільних закладах, у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах та в окремих навчально-дослідних інституціях. Як відділи інституту, так і окремі кафедри українознавства ВНЗ практично в усіх областях України поглиблюють обсяги концентрів українознавства, що нині, у формулюванні професора Петра Кононенка, стали основою цієї важливої для всього світового українства науки. Бо "Україна – етнос", "Україна – природа, екологія", "Україна – мова", "Україна – історія", "Україна – держава", "Україна – культура", "Україна в геополітичному просторі та в міжнародних відносинах", "Україна – ментальність", "Україна – доля та історична місія" – усе це концентри, що становлять основу українознавства. Опанування їх змісту у відповідних обсягах школярем, студентом або ж іноземцем дає можливість запізнатися з Україною, формує погляди і переконання молодого покоління про нашу країну.
Ювілейного року НДІ українознавства налічує в своїх наукових лавах понад 80 учених, науковців, методистів, редакторів і лаборантів, діяльність яких скеровує директор та засновник НДІ українознавства, дійсний член АН ВШ України, УАПН, МСАН та дійсний член УВАН у США, лауреат Міжнародної премії імені Й.Г.Гердера, доктор філологічних наук Петро Кононенко. Характерно відзначити, що українознавчі програми інституту виконують сімнадцять вітчизняних докторів наук, двадцять зарубіжних професорів, понад тридцять кандидатів наук.
Зазначимо ще, що одразу після створення Інституту українознавства на зборах працівників та засновників було обрано Координаційну раду, до складу якої увійшли Олесь Гончар, Ігор Юхновський, Борис Патон, Петро Таланчук, Геннадій Удовенко, Дмитро Павличко, Іван Драч, Іван Дзюба, Борис Олійник, Тарас Гунчак, Володимир Яворівський, Петро Толочко та інші.
Востаннє особливо важливу керівну роль у житті провідної в країні українознавчої інституції відіграє Міжнародна науково-координаційна рада з проблем українознавства на чолі з Петром Кононенком, обрана у 2000 році ІХ Міжнародною науково-практичною конференцією. У складі цього міжнародного форуму – провідні вчені, педагоги, політики, митці, котрі визначають обличчя сучасної України, а також представники українознавства з-поза меж України, серед яких доктор Євген Федоренко (США), доктор Отар Баканідзе (Грузія), Лідія Терзійська (Болгарія), Марко Бойцун (Велика Британія), Рольф Гебнер (ФРН), Олекса Біланюк, Любомир Винар, Аскольд Лозинський, Леонід Рудницький (усі – США), Віктор Ідзьо (Росія), доктор Стефан Козак (Польща), доктор Віктор Коптілов (Франція), Лідія Кравченко (Латвія).
У своїй діяльності НДІ українознавства під егідою Міністерства освіти і науки України співпрацює з державними, освітніми, науково-дослідними та громадськими організаціями, залучаючи їхніх представників до участі в роботі міжнародних науково-практичних конференцій (останніх уже проведено десять від часу заснування інституту), форумів, круглих столів, семінарів, до виконання наукових тем, створення підручників, посібників, "Енциклопедії українознавства" сучасного типу, підготовки кадрів українознавства як для України, так і для українського зарубіжжя. Інститут співпрацює із закордонними центрами українознавства, серед яких – Шкільна Рада при Українському Конгресовому Комітеті Америки (США), УВАН у США, Канадський інститут українознавчих студій (Канада), Об’єднання українців у Польщі (Варшава), Музей українсько-руської культури у Свиднику (Словаччина), Український Вільний Університет (Німеччина), Європейський відділ НТШ (Франція), Асоціація україністів ФРН, Тбіліський університет (Грузія...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet