головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Хто він - Іван Ужевич?
Автор: Карпенчук В.

Хто він - Іван Ужевич?

Редакція газети "Українець в Бєларусі" отримала ґрунтовну статтю до 362 річниці написання першої граматики української мови XVI – XVII ст. студентом Паризького університету Сорбони Іваном Ужевичем і 40 річниці повернення її на батьківщину автора. Цей матеріал підготував В.П.Карпенчук – постійний читач цієї газети. Редакція вважає необхідним подати матеріал хоча б у скороченому вигляді, тому що в ньому принципово поставлене питання про походження І.Ужевича і його граматики. Сподіваємося, цей допис зацікавить багатьох українців і білорусів.

Присвячується світлій пам'яті Євгена Михайловича Кудрицького

До 362-ї річниці написання першої граматики української мови XVI – XVII ст. латинською мовою українським студентом Паризького університету Сорбони Іваном Ужевичем (Інститут мовознавства АН України) і 40-ї річниці повернення її – "Граматики слов'янської" – на батьківщину автора.

Хто ж він за національним походженням, слов'янин Іван Ужевич, автор "Граматики слов'янської", написаної в Паризькій академії у 1643 році, поляк, білорус чи українець? Відповідь на поставлене питання може дати лише детальний аналіз всіх документальних матеріалів, оцінок, висловлень, коментарів міжнародних славістів до мовознавчої праці І.Ужевича, а також фотографічних копій паризького та арраського варіантів його граматики.
Підставою для написання статті послужили дві обставини: по-перше, у 2005 р. виповнюється 105 років від дня народження житомирського науковця, славіста Є.М.Кудрицького, по-друге, в одній з мінських газет була надрукована стаття А.Ясюкевич "Калі была выдадзена першая беларуская граматыка?". Зійшлися обставини, які, на перший погляд, не мають між собою зв'язку. Однак, у статті А.Ясюкевич, на мій погляд, мусила бути не тільки згадка про історичний розвиток у Білорусі освіти та білоруської мовної культури, але й, що не менш важливо, – достовірність історичних джерел щодо цього питання. Цілком справедливо були відзначені досягнення і заслуги Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького, Івана Ужевича в розвитку старобілоруської мови (літературної), хоча не менші досягнення цих учених і в розвитку освіти на Україні. Але, говорячи про вплив розвитку старо-білоруської мови і філологічної культури московських книжників, шановна авторка (на жаль, не зовсім вірно) пише: "Асаблівай увагі у гзтым плане заслугоувае лацінамоуная "Граматыка славянская" 1643 года беларускага (підкреслення – В.К) вучонага Івана Ужевіча (захавалася у рукапісах, што знаходзяцца у Францыі". Тож відчуваю, що пора відповісти на питання про Івана Ужевича та його слов'янську граматику, бо про них, можливо, багато хто навіть не чув не тільки в Мінську, в Білорусі, але і в Україні.
З Євгеном Миколайовичем Кудрицьким, освіченішим українським інтелігентом, талановитим ученим – славістом, який користувався в Україні славою незрівнянного у методичних знаннях мовознавця, ведучого методиста Житомирського інституту вдосконалення вчителів (у цьому мені доводилося переконуватися кожного разу, будучи за його дорученнями на республіканських наукових конференціях і семінарах у Києві, у Чернівецькому університеті, Полтавському, Вінницькому та інших інститутах), я познайомився на початку 50-х років. Доля подарувала мені багаторічну дружбу і творчу працю із прекрасною Людиною.
Відразу ж зауважимо: навряд чи можна було б погодитися з однозначним, непереконливим твердженням статті А.Ясюкевич про національність автора згаданої граматики ("беларускага вучонага Івана Ужзвіча"). Безумовно, існують різні думки вчених про національне походження І. Ужевича. Одні – французькі, німецькі, польські дослідники – стверджують, що він – поляк: другі – білоруські – відносять його до білорусів; треті – до українців.
Так хто же все-таки він — Іван Ужевич, автор "Граматики слов'янської"?
Передусім, необхідно сказати, що обидва рукописи-автографи (паризький і арраський) зберігалися тільки у двох бібліотеках Франції (Національна бібліотека в Парижі та міська бібліотека в м.Аррасі) і, незважаючи на це, вчені-славісти знали про рукописну "Граматику слов'янську" І.Ужевича і згадували її у своїх наукових працях, а деякі запозичали з неї кирилівський алфавіт. Про це згадує відомий візантолог А.Бандурі у науковій праці "Східна держава, або константинопольська старовина. Про управління державою" (1...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet