головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українознавчий зміст категорії «свідомий вплив на розвиток мови»
Автор: Мацюк Галина
доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка

Українознавчий зміст категорії «свідомий вплив на розвиток мови»

Українська мова – базова дисципліна українознавства, яка інтегрує весь комплекс проблем, пов’язаних із мовою, в державно-суспільній та  культурно-освітній сферах, у лінгвістичних дослідженнях. Теорія мовознавства зобов’язана мові як концентру українознавства, оскільки не всі аспекти її взаємодії з суспільством донесено до адресата українознавчих знань, студента чи учня: ще відсутні нові об’єктивні характеристики про мовознавство 20–40-х років, розвиток лінгвістичної традиції за межами радянської України, гальмівну роль ідеологем у мовознавстві, пов’язану з «новим вченням про мову» М.Марра чи з працями Й.Сталіна та ін. Національна мовознавча традиція в широкому розумінні слова як багатовекторний напрям досліджень, що охоплює усі новітні відгалуження, в тому числі й соціолінгвістику, має безпосереднє відношення до предметного поля українознавства. Крім того, українознавство не може стояти осторонь тих змін, які сьогодні виникають у лінгвістиці в зв’язку з новітньою парадигмою (комунікативно, функціонально та когнітивно-зорієнтованою, яка співіснує із системно-структурним підходом до мови, маючи такі принципи опису матеріалу, як антропоцентризм, експансіонізм, функціоналізм чи експланаторність).
Переконливо ілюструють взаємодію українознавчого знання із власне лінгвістичними категоріями поняття соціолінгвістики. Одне із завдань цього напряму досліджень і навчальної дисципліни – розвиток категорійного апарату та термінології. На матеріалі української мови ряд категорій, який вже знайшов своє обґрунтування в різних соціолінгвістичних традиціях, все ще потребує аналізу, як-от: свідомий вплив на розвиток мови, соціальний статус особи, соціолінгвістична подія, соціолінгвістична традиція, соціологічний напрям у мовознавстві та ін. Наприклад, розглянемо значення першого терміна, для аналізу якого використано контекст 20–40-х років минулого століття.
Категорія «свідомий вплив на розвиток мови»: аспекти аналізу
Свого часу В. фон Гумбольдт, розкриваючи роль слова в устах індивіда та мовців взагалі, визнав суспільний вплив на мову, маючи на увазі її розвиток та удосконалення в результаті дії зовнішніх чинників [8, 77]. Мовознавчий термін «свідомий вплив на розвиток мови» почав функціонувати з 1935 р. у контексті Празької лінгвістичної школи, позначаючи в умовах системно-структурного підходу уже одне з понять теорії літературної мови, тобто систему кодифікаційних заходів, скерованих на підтримку функцій мови в суспільстві [5, 211].
Новітня парадигма дозволяє наповнити обсяг цього поняття новими ознаками і вважати цю категорію соціолінгвістичною. Соціолінгвістика традиційно аналізує мовні контакти, соціальну диференціацію мови в суспільстві, мовну ситуацію чи вибір мовцем певного коду. Сьогодні вона реагує на різні вияви взаємодії мови та людини, а тому розширює предметну сферу свого аналізу. Вивчення активної позиції людини щодо питань конкретної мови чи мов виявляє зв’язок між мовою та її безпосередніми носіями і тими, хто вивчав її проблеми в певні часові зрізи, хто свідомо міг вплинути на її норми, можливості та ресурси. Питання потрібно розглядати з урахуванням лінгвістичної традиції, періоду її розвитку, результатів праці мовознавців, тобто їхніх прескриптивних та дескриптивних описів.
Лінгвістична активність людей увійшла в сферу мовознавства як одне із його завдань, пор.: «різні типи розумного впливу людини на мову повинні розглядатися в науці про мову і спеціально – в соціолінгвістиці» [3, 391]. Мовознавець як носій лінгвістичної свідомості впливає на мову безпосередньо, якщо він укладає шкільні граматики чи словники, і опосередковано – якщо пише різножанрові теоретичні праці. Кожен дослідник мови є ще й учасником мовлення, членом певної мовної спільноти, який оцінює мовні явища разом з іншими носіями. Діяльність мовознавця ілюструє взаємодію теоретичного і прикладного начал, іншими словами – об’єктивного та нормативного, або дескриптивного та прескриптивного, описів у формуванні лінгвістичної теорії.
Джерельна база про 20–40-і роки минулого століття дозволяє виокремити дві ознаки у змісті категорії «свідомий вплив на розвиток мови»: політичну та лінгвістичну складові. За політичною складовою – інститут держави, влади (йдеться про розвиток української мови, яка в осно...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet