головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Засадничі аспекти загальнодержавної сертифікації рівнів володіння українською мовою та українознавством
Автор: Лукашенко Віктор
директор Кримської Філії НДІУ

Засадничі аспекти загальнодержавної сертифікації рівнів володіння українською мовою та українознавством

За умов відсутності на сьогодні в Україні сталої, відпрацьованої системи об’єктивного вимірювання навчальних досягнень учнів та існування потреби і соціальної готовності до її запровадження виникає нагальна проблема створення сучасних та ефективних засобів освітнього моніторингу. Одним з головних шляхів розв’язання цієї проблеми, цілком виправдано, найвище керівництво держави, МОНУ бачать (і це збігається, що є стратегічно важливим у цій справі, з думкою та бажанням українського суспільства) у розробці та впровадженні зовнішнього стандартизованого тестування (ЗСТ), яке здійснює на загальнодержавному рівні через свій структурний підрозділ Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) у вигляді ”зовнішнього незалежного оцінювання”.
Зміст головних державних нормативно-правових актів, документів МОНУ, УЦОЯО, що знаходиться на відповідних інформаційних сайтах [1, 2, 3, 4, 5] з цього питання, дає підставу стверджувати, що в Україні фактично завершено етап проектування, розробки, апробації моделі ЗСТ і розпочатий етап, умовно кажучи, „промислового виробництва” – тобто широкомасштабного застосування зазначеної моделі в галузі освіти. Не вдаючись до критичного аналізу недоліків обраної моделі, організації, інструменту, змісту та якості згаданого ЗСТ, яке, безумовно, має відбутися і вже відбувається в Україні, в наукових виданнях [7, 8, 9, 10] та на шпальтах засобів масової інформації зазначено лише головні (але далеко не всі), на наш погляд, досягнення на шляху впровадження зовнішнього моніторингу української освіти:
1) У досить стислий термін (2002 – 2008 роки) пройдено шлях практично з нуля до фактичного запровадження ЗСТ на загальнодержавному рівні. Цей процес набув незворотного характеру, незважаючи на недоліки і помилки самого ЗСТ та відкриті, а часто приховані спротив і протидії з боку окремих чиновників від освіти. Як результат – кардинально змінена процедура умов вступу до ВНЗ України, українська освіта розпочала активний перехід на тестоорієнтовані технології освітнього процесу.
2) Українському суспільству, громадськості зроблено „прищеплення” розуміння важливості і необхідності впровадження ЗСТ в українську освіту на шляху створення системи зовнішнього моніторингу української освіти.
3) Запровадження ЗСТ стало рушійною силою для якісно нового етапу розвитку загалом освіти та багатьох наукових напрямків зокрема: педагогіки, тестології, дидактики, психометрики, лінгвістики, семасіології, соціології, інформатики, комп’ютерних технологій, логістики педагогічних процесів та багатьох інших, завдяки можливості отримання, врешті-решт, дійсних, об’єктивних, і, головне, в достатній кількості результатів процесу навчання.
4) Українська освіта і загалом суспільство у вигляді ЗСТ отримало справжній важіль підвищення якості освіти та подальшого її динамічного розвитку і вдосконалення, що неминуче призведе до зміцнення держави та посилення конкурентоспроможності громадян України на світовому і європейському ринках праці, товарів і послуг.
5) Світовій і європейській спільноті впровадженням ЗСТ доведено факт практичних дій України у загальновизнаному Болонському інтеграційному русі у галузі освіти.
Як підсумок – висловлюю своє тверде переконання в тому, що на сьогодні впровадження зовнішнього моніторингу освіти є найзначущою позитивною подією не тільки для українського освітнього простору, але й взагалі для держави України за всі роки її незалежності.
Разом з тим широкомасштабне запровадження ЗСТ для здійснення зовнішнього моніторингу української освіти потребує обов’язкового моніторингу цього процесу з боку, в першу чергу, громадськості, відповідних фахівців, учених і, безумовно, безпосередніх учасників у, насамперед, дискусії з таких проблемних напрямків:
-     монопольний статус УЦОЯО у проведенні ЗСТ і як наслідок – єдина можливість вступу абітурієнтів до ВНЗ тільки через його результати;
-     відповідність української моделі ЗСТ вимогам міжнародних стандартів;
-     доцільність обрання бланкової форми формалізованої частини ЗСТ та її якість;
-     недостатній розвиток вітчизняної науки тестології та нестача, у зв’язку з цим, кваліфікованих к...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet