головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Конституція Пилипа Орлика як важливий історичний державотворчий документ українського народу (до 295-річчя з дня створення)
Автор: Фігурний Юрій
кандидат історичних наук, завідуючий відділом української етнології НДІУ МОН України. Автор близько тридцяти публікацій, присвячених козацькій культурі та етнонаціональним державотворчим проблемам, зокрема двох монографій: «Історичні витоки військової культури українського козацтва», Київ, 1997 та «Історичні витоки українського лицарства», Київ, 2004.

Конституція Пилипа Орлика як важливий історичний державотворчий документ українського народу (до 295-річчя з дня створення)

Конституція П.Орлика (Бендерська Конституція, Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького) – визначна пам'ятка суспільно-політичної думки України на початку XVIII ст., договір укладений між гетьманом Пилипом Орликом і українським козацтвом, її повна назва – "Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорізького. Між ясновельможними Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом запорозьким прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, в Бендерах". Після смерті гетьмана Івана Мазепи 21 вересня 1709 р. українські козаки (запорожці й гетьманці), близько 4,5 тисяч осіб, котрі емігрували разом з ним до Молдавії, у 1710 р. обирають гетьманом П.Орлика (1672 – 1742), який до того часу обіймав посаду генерального писаря. Новообраний гетьман намагався завоювати собі підтримку як серед своїх прихильників у Молдавії, так і серед населення України, з цією метою і була створена Конституція П.Орлика, її головний зміст – домовленість між гетьманом П.Орликом і його соратниками-козаками зі шведським королем Карлом XII як захисником і гарантом незалежності України, на підставі якої Україна відходила під шведську протекцію, а її громадяни керувалися нею у повсякденному житті. 10 травня 1710 р. король Швеції затвердив Конституція П.Орлика і підписав звернення до українського народу, обіцяючи продовжити війну проти Росії та обороняти кордони Гетьманщини після її визволення від росіян. П.Орлик у свою чергу брав на себе зобов'язання щодо: обмеження гетьманського самодержавства, збільшення і розгортання козачого демократизму в керівництві, зменшення соціального гноблення міщан і селян, захисту привілеїв козацького стану, збереження особливого положення запорозьких козаків, боротьби за політичне і церковне відокремлення України від Росії, у випадку перемоги мазепинців і перетворення П.Орлика з гетьмана у вигнанні в законного керівника Української Держави – Гетьманщини. Хоча Конституція П.Орлика не довелося стати справжнім основним законом козацької України, тому що невдалий спільний похід українських козаків і кримських татар у 1711 р. знищив задуми новообраного гетьмана. Все ж таки Конституція П.Орлика, хоч і частково, але діяла на Правобережній Україні до 1714 р. і стала унікальним історичним документом, що творив на козацьких засадах основи демократичного устрою Гетьманщини.
Пройшли століття, і сучасна Українська Держава вже має власний Основний Закон. Нова Конституція України – органічна квінтесенція досвіду, зусиль, здобутків і побажань усіх українців та їх пращурів І й II тисячоліття нашої доби. Тих, хто творив "Велесову книгу", "Повість минулих літ", "Руську Правду", Гадяцьку угоду, "Книгу Буття Українського Народу", Конституцію Пилипа Орлика, Універсали і Конституцію Центральної Ради та чимало інших документів, які сприяли формуванню України, українства, української національної ідеї і остаточно спричинили становлення України як суверенної держави. Конституція України – черговий вагомий доказ, що національна ідея, за словами вченого-українознавця Петра Кононенка, не лише жива і цілковито виправдала свою історієтворчу місію, але є безсмертною, з притаманною їй інтегративною категоріальністю. Бо вона універсальна, як Космос, Земля, Україна. Бо вона найвищою мірою суголосна з ідеалами суверенної, правової, демократичної, гуманістичної Держави у найглибинніших філософських контекстах, Вітчизни спраглих щасливої долі людей [1].
Незаперечне, що козацьке правотворення – не тільки складова вітчизняної юрисдикції, але й важливий елемент української історії, побуту і культури. Здолавши шлях від звичаєвого права запорожців до козацької Конституції Пилипа Орлика і Конституції незалежної України, воно переконливо довело, що козацький Дух, наскрізно пронизуючий національну правничу думку і реальне суспільно-політичне життя, – незнищенний і непереможний. [2].
Отже, Конституція П.Орлика має для нас важливе значення як раритетний документ козацької епохи, покажчик постулатів Івана Мазепи й усього освіченого суспільного загалу Гетьманщини. Вченим-україн...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet