головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українська мова у внутрішкільному управлінні
Автор: Карпенко Наталя
молодший науковий співробітник відділу мови НДІУ

Українська мова у внутрішкільному правлінні

Як зазначається в Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи), сучасна система управління середніми загальноосвітніми закладами розвивається як державно-громадська. Загальне управління закладом здійснюють державні органи управління, а безпосередньо – директор та органи громадського самоврядування (загальні збори, опікунська рада, наглядова рада тощо). На посаду директора призначаються досвідчені авторитетні фахівці-педагоги, які мають досвід управлінської діяльності або пройшли спеціальну управлінську підготовку.
Для забезпечення державно-громадського управління в загальноосвітньому навчальному закладі створюються органи громадського самоврядування та колегіальний орган управління – педагогічна рада. Діяльність цих органів покликана забезпечити адаптивність, гнучкість та відкритість управління, сприяти поступовому переходу до стратегічно-цільового управління. Отже, результативність управління загальноосвітнім навчальним закладом визначається ступенем досягнення окресленої мети, якісними позитивними змінами в діяльності закладу.
З метою демократизації управління та встановлення зворотного зв'язку для поточного коригування управлінських рішень в загальноосвітньому навчальному закладі діють колективні органи учнівського (учнівські збори) та батьківського (батьківські збори) самоврядування, повноваження яких визначаються Статутом.
Зазначені органи самоврядування є дієвим засобом формування громадської думки і ефективним способом демократизації управління. З огляду на це, взаємодія управлінських структур і органів самоврядування сприятиме процесам діалогізації взаємин, узгодженості внутрішніх мотивів із зовнішніми вимогами.
Діяльність організаційних структур на всіх рівнях управління загальноосвітнім навчальним закладом набуває рефлексивного характеру завдяки впровадженню моніторингового супроводу управління, у здійсненні якого значна роль належить шкільним психологічним службам [1].
Як підкреслено в Національній доктрині розвитку освіти, у державі створюється система безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою, можливість опановувати рідну (національну) і практично володіти хоча б однією іноземною мовою. Освіта сприяє розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур.
Реалізація мовної стратегії здійснюється шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, нормативно-правових, науково-методичних, роз'яснювальних заходів [2].
Якщо в XIX столітті в освіті увага зосереджувалася на українській мові, що була чи не єдиним репрезентантом національної школи, то в ХХ ст. постає вимога розширити знання про Україну, українців відомостями з історії, географії, культури тощо, об'єднаних поняттям "українознавство".
"Шкільництво в Україні (1905 – 1920 роки)" дає матеріали постанов Першого Всеукраїнського Учительського з'їзду від 5 – 6 квітня 1917 року, де... 8 жовтня 1917 року І.Стешенко виголосив програмову промову перед начальниками середніх шкіл Києва та головами батьківських комітетів, в якій зазначив: "український народ є господарем на своїй території, але справедливі інтереси меншостей мають бути взяті до уваги. Одначе всі народності, які живуть на території України повинні знати мову, літературу, географію та історію України..." [З, 71, 77].
Українське шкільництво, реалізувавши в перші роки незалежності ряд ідей і положень гуманізації, демократизації шкільного життя (відмова від політизації навчально-виховного процесу, уніфікації всіх шкіл, заідеологізованості тощо), стало перед необхідністю визначення пріоритетів освіти на основі Державної програми "Вчитель", концепції "загальної середньої освіти", Державного стандарту базової і повної середньої освіти, законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", проекту "національної доктрини освіти" та ін.
Реалізація мовної політики в Україні забезпечується законодавчими, просвітницькими, економічними засобами, практичною діяльністю органів виконавчої влади.
З метою зміцнення статусу української мови як державної Урядом розроблено проект Закону України "Про розвиток і застосування мов в Україні", Державну програму розвитку і функціонув...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet