головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2008   Число: #1(26)
пошук по сайту
Один маловідомий рукопис Агатангела Кримського
Автор: Наливайко Сергій
наук, співроб. відділу порівняльних досліджень НДІУ

Один маловідомий рукопис  Агатангела Кримського

У фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського зберігаються документи, пов’язані з науковою діяльністю видатного українського вченого, мовознавця, історика, орієнталіста, письменника, неодмінного секретаря Української Академії наук Агатангела Юхимовича Кримського (1871 – 1942). Його непересічний науковий талант проявився, зокрема, у численних перекладах з арабської, перської, німецької, турецької та інших мов, у монографіях зі сходознавства, української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, літературознавства, фольклористики й етнографії. Проте серед наукового доробку знаменитого науковця чимало й таких праць, які ще досі не побачили світ. Серед них – і двотомник «Хозари».
Машинописний рукопис цієї праці віднаходимо як в особистому фонді А.Кримського [4], так і у фонді літературних пам’яток [3]. На жаль, в обох випадках рукопис неповний (без початку або кінця). Трапляються й численні фрагменти цієї праці різного обсягу – від кількох до понад сотні сторінок [2]. Характерно, що тоді як зазначена праця доволі добре відома дослідникам-персоналістам А.Кримського [11, 179; 5; 6], фахівцям-історикам вона майже не відома. Ані американець Д. Данлоп, який перший видав комплексну монографію про хозарів [13], ані радянський вчений М.Артамонов, капітальна праця якого побачила світ 1962 р. [1], ані переважна більшість сучасних хозарознавців не знайомі з  працею А.Кримського «Хозари», хоча вона була завершена ще в 30-х роках ХХ ст.
І все ж у науковій літературі час від часу зринали повідомлення про те, що така праця існує. Зокрема, про хозарський доробок А.Кримського в галузі хозарознавства йдеться в рецензії його учня О.Пріцака на книгу польського дослідника А.Зайончковського “З досліджень над хозарським питанням” [12, 98–99]. Автор рецензії, відзначивши, що А.Ю.Кримський по праву вважається одним з піонерів хозарознавства, згадав, зокрема, про завершену дослідником напередодні Другої світової війни велику (понад 1000 сторінок машинопису) працю з історії хозарів. Відомо також, що А.Кримський незадовго до війни, виступаючи у Львівському університеті, зробив повідомлення про свої дослідження у цій сфері [10]. Уривок з неопублікованої книги А.Кримського «Історія хозарів з найдавніших часів до Х ст.» був надрукований 1965 р. в «Урало-алтайському щорічнику» (Цей уривок включив до своєї праці «Ивар и Кавар» О.Пріцак (Див.: Ural-Altaishe Jahrbucher. – Bd. 36. – Fasc. 3-4. – Wiesbaden, 1965).). Фрагменти з цієї праці опублікував і М.Веркалець у «Віснику Академії наук» [7].
Кілька слів про структуру самої праці. Як уже йшлося, вона складається з двох томів. Перший – нетрадиційно для хозарської історії – охоплює період від найдавніших часів до VI ст. і є ніби вступом до другого тому, присвяченого власне хозарам. Наукове й методологічне обґрунтування такого підходу у А.Кримського простежується досить виразно. Віднісши болгарську та хозарську мови, за їх близькою спорідненістю з чуваською, до тюркських мов, дослідник робить висновок, що хозари прийшли з Алтаю [4, 25]. Водночас А.Кримський звертає увагу на значну лінгвістичну осібність хозаро-булгарів від решти тюрків. Цю обставину він пояснює тим, що «булгаро-хозари одірвалися од головної маси тюрків дуже давно і покинули алтайську батьківщину значно (тут і далі у цитуваннях розрядка А.Кримського) раніше за інших тюрків, іще до гуннів”, тож і “одрізнення хозаро-булгарів од щирих тюрків слід перенести на часи дуже й дуже далекі… ще перед нашою ерою” [4, 39–42]. Саме тому, вважає А.Кримський, “припадає кинути хоч коротенький, зовсім побіжний погляд на загальні культурно-історичні дані про  давню людність цієї території, що кінець-кінцем сталася Хозарщиною в широкому розумінні, захоплюючи всю північно-чорноморську смугу” [4, 44]. Цей “побіжний погляд” і охоплює перший том дослідження (понад 400 сторінок машинопису).
Отже, у пошуках правитоків хозарів А.Кримський робить спробу простежити долі людності північнопричорноморських, приазовських та передкавказьких степів з найдавніших часів до перших звісток про хозарів. Починає він із найдавніших, ще палеолітичних, часів [4, 44–54]. Окрему увагу приділяє Трипільській культурі та пов’язаним із нею етнологічним питанням [4, 55], а самих трипільців вважає індоєв...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet