головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українознавчий вимір регіону
Автор: Шевченко Володимир
доктор філософських наук, професор Чернігівського державного університету економіки та управління, провідний науковий співробітник НДІУ.

Українознавчий вимір регіону

Українознавство як знання про українське буття та життєтворчість українців у світі сягає глибин століть. Проте, систематичною наукою воно стає, по суті, лише з 90-х років XX ст., коли поновилася й утвердилася втрачена у 20-і роки XX ст. національна самостійність. Тоді, як і в 1917 – 1920 рр., зазначає директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України П.П.Кононенко, провідні національно-демократичні сили "в основу розбудови не лише освіти, науки, культури, а й соціально-політичної структури суспільства поклали українознавство – як політику і філософію держави" [6,78].
Українознавство як наука про життєдіяльність українського народу включає в себе, таким чином, філософський аналіз, що розглядає Україну не як предмет" серед присутніх у світі суспільних "предметів", а як ідею, зміст або, як вчили українські філософи XVII – XVIII ст., матерію, що її утворює осмислений специфічний геополітичний і соціокультурний комплекс, який сформувався протягом тисячоліть на теперішній, тобто визначеній з 90-х рр. XX ст. державними кордонами території нашої планети. Дослідження змісту ідеї "Україна" в цьому аспекті передбачає аналіз тих її частин (регіонів), знання про які утворює як логіко-теоретичний зміст української (національної) ідеї, так і теоретико-символічний образ українського народу в межах українознавства.
Таким чином, українознавчо-філософський аналіз особливостей та зв'язків її регіонів (частин) постає суттєвою складовою дослідження України як ідеї. Такий аналіз, на відміну від політико-економічного, має проводитися з багатьох підстав, про які варто говорити окремо. Тому в даній статті розглянемо лише методологічні особливості українознавчо-філософського дослідження регіоналізму і питання їх реалізації при дослідженні початків соціокультурного буття конкретного, зокрема, Чернігово-Сіверського регіону.

1. Українознавчо-філософська актуальність регіоналізм

Тема регіоналізму в сучасній українознавчій думці знову набула особливої актуальності. Якщо протягом століть, минулих після монголо-татарського погрому давньоукраїнських (руських) держав, що утворювали Києво-руську конфедерацію, істотною темою українознавства було об'єднання подрібнених між неукраїнськими державами частин української території у власній незалежній державі, то нині, навпаки, спостерігається актуалізація проблеми взаємовідносин регіонів у межах самої Української держави. Суть у тому, що забезпечення в державі суголосності суспільних перетворень на регіональному рівні визначає загальний зміст і поступ українського буття "для себе" і "для інших" у теперішньому світі.
Вислів "регіональний рівень" (рівень частини держави або суспільства) навмисне підкреслює ту безперечну обставину, що якихось чітких політичних або економічних критеріїв для означення регіонів у межах державне (адміністративне) поділеної території України, по суті, не існує. Умовний політико-економічний поділ здійснюється не тому, що регіони дійсно існують у вигляді "областей" чи "районів", а лише тому, що, заради існуючих або вигаданих зручностей управління людьми, влада на свій розсуд ділить територію держави. Свідоцтвом цього є нинішня спроба адміністративного переділу території України, критерій якого вбачається у майбутньому (коли?!) забезпеченні владою "справедливого", тобто на підставі маніпуляцій мірами можновладців, розподілу бюджетних капіталовкладень до "територіально-людського ресурсу" держави.
Проте, питання регіоналізму актуалізується в Україні не тільки завдяки потребам влади політико-маніпулятивно вирішити власні питання управління людьми з урахуванням специфіки територій їхнього проживання. Увага до регіоналізму в українознавчій думці визначається, насамперед, необхідністю філософської інтерпретації змісту ідеї "Україна" серед понять, що виражають сучасну глобальну соціокультурну та геополітичну реальність. Адже зміст державної політики може бути осмислений адекватно тільки в тому випадку, коли українознавчо-філософська теорія сформулює дійсні та умовні частини змісту поняття "Україна". Тобто теорія має дати науково обґрунтовану відповідь на питання: "Що є Україна і як вона присутня у світі?"
Твердження про те, що українознавчо-філософська теорія формулює визначення змісту України як ідеї (поняття), безумовно, бере до уваги, що, після пр...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet