головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Соціальна престижність української мови в сучасному комунікативно-інформаційному світі
Автор: Єрмоленко Світлана
доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу мови НДІУ

Соціальна престижність української мови в сучасному комунікативно-інформаційному світі

Сучасна соціолінгвістика оперує поняттями мовна ситуація, суспільний статус мови, функціонування (функції) української мови, соціальні діалекти, вибір мови спілкування та ін. Поступово наукова дисципліна формує термінологічний апарат, у якому терміни не обтяжені емоційно-експресивною конотацією. Однак у терміні соціальна престижність мови аксіологічний, оцінний компонент наявний, оскільки сама семантика слова престижність містить сему "оцінка". Зауважимо, що про соціальну престижність щодо української мови як мови до недавнього часу недержавної нації, мабуть, говорити маємо з певними застереженнями.
Для об'єктивної оцінки соціальної престижності української мови, треба було б відповісти на питання: які соціальні групи, прошарки послуговуються українською мовою, яке ставлення до мови, проголошеної державною, в загальноосвітній, вищій, спеціальній професійній школі, в середовищі державних службовців, причому на найвищих посадових щаблях, яке ставлення до мови у Збройних силах тощо.
Можемо констатувати, що на сьогодні поняття соціально престижна мова і державна мова не можна однозначно вважати тотожними.
Соціальний престиж мови вимірюється :
1) мірою використання мови на найвищих щаблях державної влади, оперування україномовними комунікатами в різних сферах виробничого, суспільного життя;
2) ставленням до мови як засобу досягнення службової кар'єри;
3) задоволенням найрізноманітніших культурно-освітніх потреб громадян;
4) місцем мови в інформаційному просторі (радіо, телебачення, книговидання);
Два перших параметри вважаємо основними для визначення престижності мови, оскільки наступні детермінуються мовною практикою державних службовців і співвідношенням службової кар'єри та мови.
Для визначення соціальної престижності слугує і такий параметр, як створення знакових текстів цією мовою, а також наукове опрацювання мови, виявлення її характеристичних ознак у зіставленні із сусідніми мовами.
Соціальний престиж мови вимірюється статусом літературної (або стандартної) мови серед різновидів етнічної (національної) мови. Культивування літературної мови в усіх народів пов'язане з консолідацією політичної нації, в якої сформовані потреби використовувати літературну мову в усіх сферах суспільного життя, потреби користуватися мовно-естетичними знаками національної культури незалежно від ситуації спілкування.
Українська літературна мова від часу свого формування найтісніше пов'язана з діалектними різновидами мови. У різні періоди історії української літературної мови по-різному складалися її відносини з діалектами, койне, просторіччям, жаргонами, з іншими мовами. Лише як публіцистичні, часто кон'юнктурні твердження треба сприймати висловлювання, що української літературної мови не існує, що вона розчиняється у варіантах літературної мови (галицькому, буковинському, наддніпрянському). Такі ж заяви стосуються й української наукової термінології.
Сьогодні маємо визнати, що літературна мова, культивована освітою, комунікативною практикою освічених людей у ХХ ст., входить у нові сфери сучасної комунікації. Це мова дипломатії, міждержавних зв'язків, розширення словника економічної, фінансової, банківської, юридичної діяльності.
Державний статус мови, передусім, вплинув на розширення й активізацію термінотворчих процесів. Питання літературної норми набувають нових акцентів. У зв'язку з динамікою літературних норм, варто наголосити на концептуальних ознаках літературної мови, серед яких дослідники виокремлюють такі, як:
- міра просторової консолідованості літературної мови;
- вік літературної мови й міра традиційності сучасної літературної мови;
- вплив інших мов у процесі контактування з ними;
- міра поширення за межами свого етносу;
- комунікативний  ранг мови, тобто які функції виконує мова, її офіційний статус (цей параметр називають "вітальністю" мови, тобто її життєвістю, точніше, життєздатністю);
- міра лібералізму в національно-мовних питаннях.
Перші два параметри виявляють власне просторову і часову глибину літературних норм. Чи залежить просторова і часова глибина літературних норм від суб'єктивного людського фактора. Від мовної свідомості людей?
Соціальний престиж...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet