головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Коли ж постає вчений? Освіта науковців у законодавчому полі України. Доповідь Тараса Кононенка, заступника директора з наукової роботи
Автор: Кононенко Тарас
кандидат філософських наук, доцент, завідувач відділу філософсько-психологічних проблем українознавства НДІУ МОН України.

Коли ж постає вчений?  Освіта науковців у законодавчому полі України. Доповідь Тараса Кононенка, заступника директора з наукової роботи

Безперечним є твердження, що Конгрес підводить підсумки тривалої роботи, яка здійснювалась науковцями у дослідженнях тієї чи іншої проблеми. Принциповими також стають і засади провадження такої науково-дослідної роботи, оскільки кожна наукова подія такого рівня унаочнює переваги та недоліки певної наукової парадигми.
На науковому Міжнародному конгресі НДІУ МОН України 2007 року, присвяченому питанням стану та розвитку української освіти і науки в Україні та світі, також була представлена базова наукова парадигма провадження науково-дослідної роботи на методологічних засадах інтегративної науки українознавства. Саме інтегративне представлення предметів дослідження у спільній модельній площині дало змогу звернути увагу і наголосити на тому проблемному колі, яке, зокрема, неможливо побачити винятково у зрізі відокремленої царини освіти, науки та суміжних інтелектуальних напрямків суспільної діяльності.
Моделюючи у цій площині взаємозв’язки, науковці НДІУ МОН України, зокрема відділу філософсько-психологічних проблем українознавства в царині досліджень проблем філософії освіти, виявили проблему, яка безпосередньо спирається на законодавче забезпечення в основоположних законах України у галузі освіти і науки і стосується підготовки українських кадрів-науковців у системі вищої освіти.
У випадку самостійного аналізу відсторонених один від одного Законів України  у галузі освіти і науки ми отримуємо цілком логічні та узгоджені у власних частинах нормативні документи. Проте, представлені у спільній інтегративній площині, ці Закони України виявили істотні проблеми взаємин освіти і науки вже на рівні підготовки в системі вищої освіти професійно-орієнтованих фахівців-науковців. Не зачіпаючи інші виявлені проблемні комплекси, зосередимо увагу на проблемі законодавчого врегулювання підготовки фахівців-науковців України, без яких принципово неможлива участь держави Україна у світових високотехнологічних та геополітичних процесах.
 Найперше, це стосується трьох законів, які обумовлюють відносини у царинах вищої освіти, науки та суміжних інтелектуальних напрямків суспільної діяльності, – Закону України про вищу освіту, Закону України про наукову і науково-технічну діяльність і Закону України про інноваційну діяльність, яка і визначає порядок впровадження наукових досліджень у галузі суспільної праці та підвищення рівня економічного добробуту суспільства.
Власне, проблема напрямків і засобів підготовки освітян вже тривалий час визначає наукові дослідження. З цього приводу створені концепції, монографії, розробки, інноваційні проекти і відповідне методичне забезпечення. І лише зараз, працюючи над законодавчим полем України, було встановлено існування кардинальної проблеми у законодавстві саме з підготовки науковців, які, власне, і складаюсь основний ресурс  і потенціал інноваційної діяльності, яка є провідною умовою включення країни у високорозвинені цивілізаційні відносини у глобальному співтоваристві.
Саме тому предметом цього дослідження стала та ланка, яка визначає, по-перше, можливість, а по-друге, умови і ступінь підготовки наших науковців. Але, найголовніше – це та ланка, яка законодавчо зумовлює і визначає: хто такий є науковець і які засоби виховання науковців України існують на рівні українського законодавства. Важливість дослідження в цій царині полягає ще й у тому, що, в залежності від законодавчих підстав формування науковця, визначається і фінансово-економічна доцільність існування тих чи інших спеціальностей і тих чи інших фахових стандартів. Ось саме тому було поставлено основним питання: коли ж постає вчений?
На відміну від освітянина, який набуває через систему і стандарти підготовки в системі вищої освіти педагогічних навичок та вмінь, професійно-кваліфікаційного рівня, які надають йому можливість працювати надалі у системі середньої та вищої школи, фахівець, який має бути спрямований до наукової та науково-дослідної суспільної галузі України,  не має відповідного спеціалізованого напрямку та стандарту, засвідченого належним документом про освіту.
Наразі означимо ту ключову проблему, яка і буде сприяти з’ясуванню тих положень українського законодавства, у яких унаоч...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet