головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Методологічні розвідки: становлення теорії концентрів як генетичного засновку українознавчих міждисциплінарних досліджень.
Автор: Таровська Олена
науковий співробітник відділу філософсько-психологічних проблем українознавства НДІУ.

Методологічні розвідки: становлення теорії концентрів як генетичного засновку українознавчих міждисциплінарних досліджень.

Українознавство як наукова система розкривається шляхом статистичного й динамічного
розгляду еволюції об’єкта дослідження через систему знань, які формуються в межах первинних
теоретичних конструкцій (концентрів). Концентри українознавства складають ту сферу, яка дозволяє окреслити предметне поле українознавства, його системність і самодостатність, є однією з перших вдалих спроб ідентифікації предмета українознавства.
Перехід від емпіричної стадії науки, яка характеризувалася класифікацією та узагальненням даних
досвіду (археологічних знахідок, даних етнології, фольклористики, лінгвістики, антропології,
демографії, історії, культурології тощо), до теоретичної стадії в українознавстві здійснювався шляхом проміжних форм теоретизації, у межах яких і формувалися ці первинні теоретичні конструкції (концепція концентрів, концепція школи-родини в контексті філософії освіти, концепція цілісності українства, концепція українознавства як навчальної дисципліни тощо). Вони розвивалися, конкретизувалися і внутрішньо диференціювалися у процесі діяльності теоретичного осмислення, яке відштовхувалося від певної сукупності теоретичних принципів, а саме: системності, історизму, інтегративності.
В цьому сенсі українознавство являє собою не лише деяку суму пов’язаних між собою знань, що
накопичуються в результаті побудови багаторівневих теоретичних конструкцій, а й включає в себе
певний механізм побудови знань, втілює певну програму дослідження.
В контексті зазначеного будь-який концентр (Україна – етнос; Україна – природа, екологiя; Україна -
мова; Україна – історія; Україна – нація; Україна – держава; Україна – культура; Україна в міжнародних відносинах; Україна – ментальність, доля) може бути представлений як основа для створення такої дослідницької програми. В такому разі ми вже говоримо не про окрему дисципліну (природознавство, мовознавство, етнологію тощо), оскільки світ не постає перед нами розділеним на дисципліни. Не існує окремо явищ фізичних, хімічних, біологічних, алгебраїчних, історичних, малярських, археологічних тощо. Дисципліни – це лише засоби, за допомогою яких ми вивчаємо
явища єдиного світу. І однією з основних проблем сучасних наукових досліджень є саме відновлення цілісного образу світу. До недавнього часу вирішення цієї проблеми було досить складним через відсутність вітчизняних теоретичних та методологічних розробок в цьому напрямку.
Запропонована П.Кононенком концепція концентрів як сфер цілісної системи буття і свідомості
українців дозволяє позбутися цієї «дисциплінарності»; в ній генетично закладена можливість
міждисциплінарних досліджень, оскільки вона є достатньо загальною, щоб охоплювати дослідження багатьох типів явищ, що вивчаються різними дисциплінами. Саме ця концепція стала початком справді міждисциплінарних досліджень в українознавстві, які бачилися не як звичайне механічне підсумовування процедур різних дисциплін (крає-, країно-, народо-, суспільствознавства тощо), а як їх спільна скоординована діяльність, заснована на єдиній дослідницькій програмі. Ця програма та методологічні принципи взаємодії зусиль різних наук стали основою для створення нової українознавчої методології.

 

...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet