головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Революція - це універсальний процес!
Автор: Кононенко Петро
доктор філологічних наук, професор, академік Української академії наук, Академії наук Вищої школи України, Української Вільної Академії наук у США, Міжнародної Слов`янської академії, Української академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації "Україна і світове українство", директор ННДІУВІ.

Революція - це універсальний процес!

У статті "Оранжево-сонячна революція", вміщеній у № 3 – 4 за 2004 рік журналу "Українознавство", зазначалося: "Тисячі років українці змагалися за право БУТИ: бути людьми, народом, бути господарями на своєму Терені, бути суверенними, бути державними, бути рівноправними у світовій співдружності народів, бути у правовому полі вселюдської цивілізації та культури й достойно захищати права кожної людини і нації, високі ідеали гуманізму; бути суб'єктами міжнародної політики, бути воістину самосвідомою нацією із своєю розквітлою мовою і культурою; щасливим народом, який гідно виконує історичну місію, визначену трансцендентно. Бути спроможними втілити в життя національну ідею і мрію...
Тисячі років на їхній дорозі ставали потворно-руйнівні сили, полчища завойовників-людожерів, українофобів-колонізаторів, підступно-брехливих "братів" та стратегічних партнерів, крадіїв не лише матеріальних, а й мовних та культурно-духовних, інтелектуально-мистецьких надбань, навіть історії й імені народу та його держави, його свободи".
А до всього – і покручі з власного середовища, яничари-манкурти, кирпогнучкошиєнкови та "здрібнілі мікромалороси", які за чини та маєтності, за "шмат гнилої ковбаси" продавали навіть рідних батьків та Україну, отруювали смородом власної бездуховності всю Землю, весь божий світ.
Ми творимо у нашім раї,
На праведній твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели, –
писав у цьому зв'язку сторозтерзаний, гнівний Тарас Шевченко, змушуючи відповідати: "хто ми, чиї, яких батьків діти?.. нащо нас мати привела: чи для добра, чи то для зла? Нащо живем? Чого жадаєм?" – І відповідаючи: щоб повернути славну історію славних прадідів великих, щоб стати людьми, гідними щастя й свободи, – "борітеся! Поборете, вам Бог помагає, з вами правда, з вами сила і воля святая"...
За тим буде досвід тисячоліть, великі епохи національно-визвольної боротьби, кривавих поразок, але й титанічних звершень у державо- та націєтворенні. А водночас і пророцтво неминучої перемоги народу, його жадань та ідеалів, мудрості й волі, борючись за торжество яких і великий І.Франко закликав "не ридать, а здобувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі". У боротьбі! – бо "лиш боротись – значить жить. Vivere memento!"
Саме ця "філософія серця", а не тероризм "бомбістів і револьверників", допомогла українству відродити на початку XX ст. Українську державу і змусити світ в особі Англії, Франції, Росії, Німеччини визнати її як суверенного суб'єкта історії.
Іронія долі! І на цей раз "західні демократії" спочатку відвернулися від України, бо гадали, що Росія подбає і про їхній мир та спокій, а коли комуністична імперія розтерзала свободу й державність України, а згодом поставила її геноцидами, гулагами, чорнобилями на грань зникнення з карти світу, – стали у позу сліпих і глухих. Національно-державна українська Атлантида, "новочасна Еллада" (Й.Г.Гердер) могла розчинитися у небутті. І так би й сталося, коли б революції були одномоментними вибухами. На попелі пожарищ або виросли б нові дерева життя, або все ширилася би площа пустелі.
Та революції – це наслідок довготривалих якісних еволюційних нагромаджень, процесів могутніх волевиявів мільйонів, які можуть на якийсь час подібно вулканам згасати, але тільки для того, щоб вибухнути з новою силою і не лише руйнації старого, а, насамперед, – творення нового.
Революції – це стихійні бунти чи епізодичні повстання окремих груп людей чи соціальних верств, поштовхом до яких стає стихійний, нерідко емоційний зрив, ненависть чи відчай.
Революції – наслідок довготривалого внутрішнього визрівання суспільства, мотивацією якого стають фундаментальні соціальні, національні, економічні, політичні, мовно-культурні, духовні, правові інтереси мільйонів, розв'язання яких здійснюється у світлі філософії життя та розвитку.
Невипадково лицарів Помаранчевої революції 2004 р. народ і демократичні сили визнали героями-реформаторами, а адепти старого режиму – "натовпом", "юрбою", "збродом"... Одні, покладаючись на досвід минулого, бачили себе органічною часткою революційних сил та дивилися у майбутнє; а інші, обіцяючи золоті гори, йшли і йдуть, обернувши голови назад, а то – як "вершники без голови".
Все – природно. Бунти, навіть повстання, зачіпають і відображують інтереси лише частини людей та їхні наст...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet